Радіо Свобода

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Кабінет міністрів Сербії запровадив комендантську годину від 13-ї години у суботу до 5-ї години ранку у понеділок. Про це на надзвичайній конференції для преси заявив президент Александар Вучич, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Єдиним винятком є пенсіонери, для котрих магазини продовольчих товарів будуть відкриті у неділю від 4-ї до 7-ї години ранку. Глава держави додав, що згідно з рішенням уряду у громадських місцях можуть разом перебувати лише дві особи. Він спростував повідомлення, що в лікарнях немає достатніх кількостей ліків, масок та інших засобів для захисту лікарів й хворих. В Сербії станом на 2 квітня зафіксували 1117 випадків захворювання на COVID-19, померла 31 людина. Від коронавірусного захворювання вмирають переважно люди старші від 60 років. Серед померлих є владика Сербської православної церкви, котрий не дотримувався правила ізоляції, та колишній міністр охорони здоровʼя країни. Станом на 23:00 2 квітня кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом перевищила 1 мільйон. Від COVID-19 померли 51 489 людей, одужали майже 209 тисяч.
  2. Станом на 23:00 2 квітня кількість підтверджених випадків інфікування коронавірусом перевищила 1 мільйон. Про це свідчать дані Університету Джонса Гопкінса. Від COVID-19 померли 51 489 людей, одужали майже 209 тисяч. Найбільше інфікованих у США – 236,3 тисячі, далі йдуть Італія (115,2 тисячі), Іспанія (110,2 тисячі) та Німеччина (84,6 тисячі). В Україні станом на 22:00 2 квітня підтверджено 897 випадків коронавірусного захворювання COVID-19. Загалом зафіксовано 22 летальні випадки, 19 людей одужали.
  3. В Одесі розробили регіональний протокол з лікування коронавірусного захворювання COVID-19 – без використання експрес-тестування. Про це журналістам повідомила один з авторів документу Світлана Єсипенко. Вона працює головним лікарем КП «Одеський обласний центр соціально значущих хвороб», повідомляє кореспондент Радіо Свобода. Також до групи медиків-авторів входили інфекціоністи, епідеміологи, хірурги кардіологи та навіть гінекологи. Від коронавірусу померло щонайменше дві вагітні жінки, тому автори і запросили до групи доктора медичних наук, гінеколога Світлану Галич. Також серед авторів був епідеміолог Олександр Постнов, кардіолог Олександр Тимаков і хірург Давид Шубладзе. Єсипенко наголосила, що регіональний протокол майже в усьому співпадає із національним протоколом лікування COVID-19. Регіональний мали розробляти після національного, але на практиці в Одесі почали працювати над своїм документом раніше, аніж отримали протокол від міністерства охорони здоров’я. Національний протокол оприлюднили ввечері 2 квітня, а роботу над своїм документом одеські медики розпочали ще 28 березня.   «Ми максимально намагалися взяти до уваги найкращі практики тих країн, де були епідемії. Взяли до уваги 59 наукових досліджень з цієї теми. Допомога у лікуванні не має базуватися на особистому досвіді кожного лікаря, вона має ґрунтуватись на даних досліджень доказової медицини», – наголосила Єсипенко. Автори взяли до уваги досвід Китаю, Сполучених Штатів, Великої Британії та Кореї, зокрема використання антиретровірусної терапії разом із препаратами, що містять хінін. Від експрес-тестування автори вирішили відмовитися після багатьох помилково-негативних результатів, які показували експрес-тести. Єсипенко наголосила, що це стосується не тільки до китайських тестів, але й британських. Саме такі закупили в Одесі. «Зараз застосовуються обидва методи діагностики – і експрес, і ПЛР. Ми поспілкувались із колегами, вивчили достовірність і чутливість тестів, і дійшли висновку, що у своєму обласному протоколі взагалі не будемо згадувати про експрес-тести. У них великий відсоток помилково-негативних результатів, і ми дійшли висновку, що найкраща практика боротьби із COVID-19 – це Німеччина. В них вся діагностика – ПЛР-тестування», – розповіла Єсипенко. Регіональний протокол має затвердити обласний департамент охорони здоров’я, після чого на основі цього документу свій протокол має розробити кожний медичний заклад. Цей документ також є юридичним захистом лікаря на випадок виникнення проблем із лікуванням чи пацієнтом.   Помилково-негативні результати експрес-тестів отримували зокрема обидва пацієнти, про які Радіо Свобода повідомляло раніше. 2 квітня до Одеського регіону прибуло 3500 комплектів реагентів для ПЛР-тестування, повідомив журналістам голова ОДА Максим Куций. ПЛР-тестування, яке зараз роблять в Одеському обласному лабораторному центру МОЗ, триває максимум одну добу. За потреби інфекціоністи готові підключити до досліджень лабораторію українського наукового дослідницького центру Одеського національного університету. Автори протоколу наполягають, що за потреби кількість лабораторій в Одесі можна ще збільшити, зокрема за рахунок лабораторій «Одеського обласного центру соціально значущих хвороб». Станом на вечір 2 квітня в Одеському регіоні 18 підтверджених випадків захворювання на коронавірус. В Україні станом на 22:00 2 квітня підтверджено 897 випадків коронавірусного захворювання COVID-19. Загалом зафіксовано 22 летальні випадки, 19 людей одужали.
  4. В Україні станом на 22:00 2 квітня зафіксовано 897 випадків коронавірусного захворювання COVID-19. Про це повідомили у Міністерстві охорони здоров’я. Зранку повідомлялося про 804 випадки захворювання. Загалом зафіксовано 22 летальні випадки. Зазначається також, що 19 людей одужали.  
  5. Експертиза у справі генерал-майора Віктора Назарова, якого суд першої інстанції визнав винним у службовому недбальстві в справі щодо загибелі 49 українських десантників у збитому бойовиками літаку, нарешті дійшла до апеляційного суду в Дніпрі. Про це повідомив адвокат родин загиблих військових Віталій Погосян. За його даними, на експертизу знадобилось майже два роки. Як поінформував адвокат, судовий розгляд справи Назарова в Дніпровському апеляційному суді заплановано на 28 квітня. Чи відбудеться розгляд, з огляду на карантинні обмеження, поки не відомо. Раніше, у  лютому 2029 року, апеляційний суд задовольнив клопотання генерала Назарова про дослідження висновків експертиз в його справі й нову експертизу. Тоді Віктор Назаров та його захист наполягали на дослідженні висновків експертиз, адже вважають, що між результатами двох експертиз, здійснених експертними установами у Львові та Києві у лютому та у травні 2015 року, є розбіжності. Генерал Назаров, зокрема, поставив під сумнів висновок однієї з експертиз, яка вважає, що він був обов’язаний забезпечити заходи безпеки літаків, відправлених в аеродром Луганська, зокрема, з подолання протиповітряної оборони.   17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл - 76, збитому озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачували у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). 27 березня 2017 року суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав апеляцію. З тих пір триває її розгляд. 14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл - 76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули.
  6. Близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойськи» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Хованки Єрмака». Журналісти зафіксували, як Тімур Міндіч відвідував Офіс президента 20, 23 та 27 березня цього року – якраз у той період тривало обговорення та підготовка до голосування Верховною Радою законопроєкту, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам і ухвалення якого є вимогою Міжнародного валютного фонду.  Спочатку, 20 березня, журналісти звернули увагу, як з арки, де розташований боковий заїзд до Офісу президента, виїхав автомобіль Skoda. Цю ж машину знімальна група раніше фіксувала біля офісу олігарха Ігоря Коломойського. Skoda рушила за чоловіком, у якому «Схеми» розпізнали Тімура Міндіча. Коли журналісти, одразу на місці, поцікавились, з якою метою він відвідує ОП, бізнесмен відмовився про це розповідати, пославшись «на шабат». Водночас на уточнення, чи стосується його візит державних питань, відповів, що ні. Skoda, якою користується Міндіч, журналісти помітили на Банковій також 23 березня: вона залишила ту саму арку з боковим заїздом до ОП ще до завершення робочого дня.  Такі саме маневри відбулися і 27 березня. Тоді, щоб виявити, хто відвідував ОП, «Схеми» вирушили за автівкою: пізніше вона заїхала у двір будинку і з неї вийшов Тімур Міндіч. «Виходить, Тимур Міндіч, близький товариш та бізнес-партнер олігарха Коломойського, під час карантину лише за 6 днів тричі таємно відвідував офіс президента Зеленського. Саме в цей період вирішувалась доля так званого «антиколомойського» законопроєкту. Якщо закон остаточно ухвалять, то олігарх не зможе повернути націоналізований «Приватбанк», – йдеться у розслідуванні.  Пізніше, у телефонній розмові Тімур Міндіч заявив, що його візит на Банкову пов’язаний з бажанням допомогти в боротьбі з поширенням коронавірусу: «Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу, як людина, як товариш, як громадянин у зв’язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі», – сказав він.  Водночас, соратник Коломойського заперечив, що обговорював будь-які питання, окрім благодійності: «Як я міг говорити з паном Єрмаком щодо питань Ігоря Валерійовича?... Я, крім питання допомоги і благодійності, ніякі питання не обговорював і не буду обговорювати».  Свої стосунки із керівником Офісу президента Міндіч описав як «давні і дружні»: «Завжди одна компанія. Він займався кіновиробництвом, я займаюсь. Тому… Дуже дружні завжди стосунки. Були, є і, дай боже, будуть». Андрій Єрмак, у свою чергу, відповів «Схемам»: «З Тімуром Міндічем я знайомий декілька років. Ми познайомились в той період, коли я займався продюсуванням фільмів, а він співпрацював з каналом «1+1». Він за власною ініціативою, як представник бізнесу, запропонував допомогти державі в боротьбі з розповсюдженням коронавірусу». Тімур Міндіч, йдеться у розслідуванні, – людина із найближчого оточення Коломойського.  У 2018-му році «Схеми» фіксували його в офісі Ігоря Коломойського в Женеві, коли олігарх мешкав у Швейцарії на постійній основі, в 2019-му – в офісі Коломойського в Ізраїлі, куди той перебрався, вірогідно, через розслідування американських правоохоронців. Також торік журналісти зняли, як Міндіч бачився із Коломойським у перший же день повернення олігарха в Україну після майже двох років життя в екзилі. Міндіч прилетів до Києва одним літаком з Коломойським напередодні.  За так званий «антиколомойський закон» Верховна Рада проголосувала в першому читанні 30 березня. Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) підтримали 267 народних депутатів. Закон має унеможливити повернення «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському.   
  7. Кабінет міністрів України заборонив експортувати гречку до 1 липня. Про це повідомили у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Заборона на експорт гречки є тимчасовим заходом, необхідним для захисту внутрішнього ринку. Зараз ситуація на українському ринку є стабільною. Уряд весь час має діалог з виробниками та рітейлерами», – мовиться у повідомленні. Як зазначили у міністерстві, аналогічні заходи вжили Білорусь, Росія та Казахстан. «Міністерство закликатиме українські аграрні підприємства збільшувати посівні площі під гречкою», – повідомили у відомстві. В Україні з 12 березня триває карантин, запроваджений через пандемію коронавірусу.   
  8. Президент України Володимир Зеленський поспілкувався по телефону з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем. Про це повідомили у Офісі президента. «Ключовим питанням стала роль ООН у боротьбі з пандемією коронавірусу у світі та підтримка України. Президент подякував генеральному секретарю за його зусилля у питанні реагування на кризу. Зокрема, глава держави наголосив, що Україна підтримує Глобальний план гуманітарного реагування ООН, який спрямований на надання допомоги з протидії COVID-19 і завдяки якому наша держава зможе одержати фінансову підтримку», – мовиться у повідомленні. Зеленський наголосив на тому, що Україні «важливо отримати фінансову підтримку в рамках цього Плану у сумі передбачених 165 мільйонів доларів». Він також попросив Гутерріша посприяти залученню можливостей ВООЗ ля координації українських науковців, які працюють над вакциною проти коронавірусу, з іноземними колегами. «Володимир Зеленський привернув увагу Генерального секретаря ООН до спроб використання кризи з коронавірусом з політичною метою, коли простежуються намагання штучно прив’язати питання зняття санкцій до заходів, необхідних для боротьби з коронавірусом», – зазначили у ОП.   «Санкції є важливим інструментом саме для відновлення поваги до міжнародного права й жодним чином не послаблюють спроможностей окремих держав захищати своїх громадян від COVID-19», – сказав Зеленський. За добу, від 10:00 1 квітня до 10:00 2 квітня, в Україні зафіксовано 135 нових випадки захворювання на коронавірусну інфекцію, свідчать дані Центру громадського здоров’я МОЗ України. Всього тепер є 804 хворих на COVID-19. Померли в Україні 20 людей, одужали – 13.
  9. В Офісі президента України заявили, що жодна особа, яка фігурувала на оприлюднених записах із братом голови ОПУ Андрія Єрмака, не отримала посади. «Теперішня влада України має нульову толерантність до корупції, незалежно від структури, Офіс президента це чи парламент. Ситуація з оприлюдненими записами, у яких фігурує брат очільника Офісу президента, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися», – йдеться в повідомленні Офісу президента у Telegram. В ОПУ зазначили, що всі викладені факти мають бути ретельно перевірені, «так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження». Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу президента, і народного депутата, котрий виклав отримані плівки в публічну площину. НАБУ відкрило справу за заявою народного депутата, ДБР – за заявою керівника ОП. Офіс Президента чекає на офіційні результати розслідування від правоохоронців. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії, однак і звинувачувати будь-яку зі сторін до офіційних результатів розслідування було б необачно», – додали в президентській канцелярії. 29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки». Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до правоохоронних органів із заявою через оприлюднені записи і запевнив, що влада не втручатиметься у розслідування. Брат голови ОПУ Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно», а на плівках зустрічається «із різними людьми, які пропонують різноманітні проєкти та ідеї». 1 квітня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.  У СБУ пізніше уточнили, що Лерос є свідком у кримінальному провадженні про незаконне використання спеціальних технічних засобів. Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.
  10. Командування медичних сил Збройних сил повідомило, що станом на 2 квітня зареєстровано ще один випадок захворювання на COVID-19 в українського військовослужбовця. «У одного з військовослужбовців Київського гарнізону, що з 23 березня знаходився на самоізоляції у зв’язку з контактом з хворою особою, 30.03.2020 року за окремим рішенням було взято зразки для дослідження та за результатами тесту підтверджено захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19. Наразі стан здоров’я військовослужбовця задовільний. Він проходить лікування у домашніх умовах під наглядом медичної служби», – йдеться в повідомленні. Повідомляється, що двох військовослужбовців, що мали з ним контакти під час виконання службових обов’язків, відправили на самоізоляцію. Вранці 2 квітня стало відомо, що у Збройних силах України зареєстровано перший випадок інфікування коронавірусом. Повідомлялося, що хворобу підтвердили у лікарки Хмельницького військового госпіталю, її стан оцінили як задовільний. За даними МОЗ, станом на 10:00 2 квітня в Україні підтверджено 804 випадки зараження COVID-19, 20 людей померли, 13 пацієнтів одужали.   
  11. Президент Філіппін Родріго Дутерте наказав армії і поліції відкривати вогонь на ураження по всіх порушниках порядку під час режиму надзвичайного стану в країні. «Замість того, щоб створювати проблеми, вони вирушать у могилу», – заявив Дутерте. У столиці країни Манілі та інших містах зараз виникають стихійні демонстрації бідняків, що залишилися через введений на Філіппінах карантин і комендантську годину (в темний час доби) без роботи, грошей, їжі і засобів до існування. При цьому командувач Корпусом національної поліції Філіппін Арчі Гамбоа вже прокоментував слова Дутерте так: «Президент, швидше за все, зайве наполягає на застосуванні закону в період цієї кризи». Дутерте вже кілька років, з моменту вступу на посаду в травні 2016 року, привертає до себе увагу популістськими заявами, кампанією вбивств тисяч наркоманів і наркоторговців, а також негативними заявами на адресу США і інших західних країн. В останні роки Дутерте всіляко намагається розвивати військові і дипломатичні зв’язки з Москвою – він не раз говорив, що «захоплений Володимиром Путіним». На Філіппінах станом на середину дня 30 березня хвороба COVID-19 підтверджена у більш ніж 2 тисяч 600 людей. Померло – 107.
  12. 23 березня на території Запоріжжя і Запорізької області було запроваджено режим надзвичайної ситуації через ситуацію з коронавірусом. Що відбувається зараз?
  13. У пресслужбі Міністерства оборони повідомили, що 2 квітня на подвір’я житлового будинку у приватному секторі одного з населених пунктів Яворівського району Львівської області впав снаряд. Саме у цьому районі, в селі Старичі розташований Яворівський військовий полігон. Військова служба правопорядку у ЗСУ, яка підпорядковується Міністерству оборони, не вказує конкретно про який населений пункт району йдеться. «Боєприпас не розірвався. Жертв та постраждалих немає. На місці події працюють представники Військової служби правопорядку у ЗСУ, Національної поліції та служби порятунку. Усі обставини з’ясовуються», – йдеться в повідомленні. Днями Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на своєму сайті повідомляла, що майже тисяча її курсантів проходять польовий вишкіл на Яворівському полігоні. Яворівський полігон є одним із двох в Україні (разом з Широколанівським), де проводять також міжнародні військові навчання.
  14. Через карантин школи зможуть приймати документи для зарахування у перший клас у режимі онлайн або переносити термін їхнього прийому залежно від карантину, повідомляє пресслужба Міністра освіти і науки. Повідомляється, що рішення про гнучкий режим прийому документів на час карантину може ухвалити засновник (керівник) закладу загальної середньої освіти. «Терміни прийому документів для зарахування визначають на місцях. Однак через епідеміологічну ситуацію ми рекомендуємо організувати цей процес після карантину. Також нагадуємо, що під час зарахування до першого класу заборонено проводити конкурси та заходи для перевірки знань і компетентностей дитини. Це допустимо лише для приватних закладів освіти та спеціалізованих закладів системи культури та спорту», – повідомила тимчасова виконувачка обов’язків міністра освіти і науки Любомира Мандзій. Повідомляється, що інформацію про терміни прийому документів та способи їхнього подання має бути оприлюднено впродовж двох робочих днів з дня ухвалення рішення. У Міносвіти кажуть, що це має бути на сайтах навчальних закладів. Раніше сьогодні у Міносвіти назвали неправдивою інформацію про начебто продовження карантину до 15 травня  і скасування ЗНО. В Україні, за рішенням Кабінету міністрів, до 24 квітня діє карантин і режим надзвичайної ситуації. 6 квітня для учнів 5-11 класів з усієї країни стартує проєкт «Всеукраїнська школа онлайн» – уроки з 11 предметів, які транслюватимуть українські телеканали і YouTube-канал Міністерства освіти і науки.
  15. Створений столичною владою моніторинговий центр контролюватиме телефоном людей, які та знаходяться на самоізоляції. Про це розповів радник київського міського голови та секретар штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації Володимир Бондаренко. Він уточнив, що контактуватимуть з людьми з коронавірусом, які лікуються вдома, людьми, що з ними контактували та тими, хто повернувся з-за кордону. «Телефоном спочатку виявляються контактери осіб, які мають коронавірусну хворобу. Цих контактерів попереджають про необхідність самоізоляції. Щодо інших осіб, окрім попередження про необхідність самоізоляції, також визначається, наскільки їм потрібна чи не потрібна допомога», – зазначив Бондаренко. За словами чиновника, самоізольованих можуть відвідати з перевіркою представники поліції, ЖЕКу чи лікарі первинної ланки.   Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що за порушення режиму самоізоляції на сьогодні оштрафовані 130 громадян, які повернулись з-за кордону.  1 квітня ЗМІ повідомляли, що у Києві з обсервації у готелі «Козацький» втекли понад 60 людей, які повернулись з-за кордону.​ Після закриття кордонів у зв’язку з обмежувальними заходами країн через пандемію коронавірусу в Україну з-за кордону повернулись тисячі людей.
  16. Печерський районний суд Києва продовжив нічний домашній арешт військовій медсестрі Яні Дугарь, яка є однією з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, передає агенція УНІАН. Згідно з повідомленням, арешт з 22-ї до 6-ї години наступної доби продовжено до 31 травня. Напередодні той же суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 травня дитячому хірургу Юлії Кузьменко, яка теж є підозрюваною у «справі Шеремета». У ще одного фігуранта Андрія Антоненка запобіжний захід про тримання під вартою спливає 4 квітня. Від моменту затримання 12 грудня минулого року фігуранти справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою, а ще одна підозрювана – Яна Дугарь – під нічним домашнім арештом. Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».  
  17. Ажіотажний попит на продукти харчування, який спостерігався останні два тижні на тлі загальнонаціонального карантину в Україні, знизився, повідомив у фейсбуці заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький. «Що стосується ТОП-3 продуктів, навколо яких найбільше дискусії останніми днями, то ажіотаж і реалізація щодо них також знижується: гречка (-17%), борошно (-10%), цибуля (-22%)», – написав Висоцький. За його словами, найбільше за останній тиждень знизилася реалізація цукру (-27%), сала (-30%) і вершкового масла (-50%). Висоцький наголосив, що попри те, що обсяги реалізації продуктів поступово знижуються, торговельні мережі поповнюють свої запаси. 1 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо соціальних та економічних гарантій під час епідемії коронавірусу, яким, серед іншого, визначене право уряду під час карантину встановлювати граничні ціни на товари протиепідемічного призначення та соціально значущі товари.     
  18. Яскраві моменти життя, зафіксовані на фото в різних країнах світу до того, як маски і дистанціювання стали буденністю
  19. Від початку поточної доби, 2 квітня, бойовики на Донбасі вісім разів порушили режим припинення вогню, чотири рази використавши заборонене Мінськими домовленостями озброєння. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил. «Під час обстрілів окупанти застосовували міномети калібрів 120 мм і 82 мм, гранатомети різних систем, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю. Прицільним вогнем у відповідь Об’єднані сили вчасно припинили ворожі провокації. Всі обстріли противник здійснив в районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід», – мовиться у повідомленні. Зазначається, що внаслідок обстрілів втрат у лавах ЗСУ немає.   У незаконних збройних угрупованнях «ЛДНР» не звітують про перебіг бойових дій протягом поточної доби. Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
  20. Національна поліція України далі проводить розслідування про відео, на якому вантажівка «збиває» на той час кандидата у президента України Володимира Зеленського. Про це повідомили Радіо Свобода 2 квітня у Слідчому управлінні НПУ. «Здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні», – заявили у поліції. Відео, яке обурило прихильників Зеленського, базується на його рекламному відеоролику, який з’явився у квітні 2019 року, перед другим туром президентських виборів. Слова Зеленського перериває проїзд у кадрі вантажівки, після цього на зеленому тлі з’являється напис «У кожного своя дорога» та зображення білого порошку, який всмоктується в скручений шматок паперу. 11 квітня 2019 року Національна поліція оголосила про початок  розслідування через появу такого ролика. 25 липня 2019 року команда Зеленського повідомила у Телеграмі, що поліція знайшла автора ролика з вантажівкою, якому загрожує обмеження чи позбавлення волі на строк до 5 років. 21 серпня 2019 року правоохоронці провели обшуки у активіста молодіжної організації Порошенка – «Солідарної молоді», волонтера «Відсічі» Дениса Любченка. Він підтвердив поширення ролика, але сказав, що знайшов його в інтернеті. У Національній поліції України не відповіли Радіо Свобода, хто є підозрюваним, пославшись на таємницю слідства.  У штабі тодішнього кандидата у президенти Петра Порошенка відразу заперечили причетність до виготовлення «чорного піару», але відео було опубліковане у Телеграмі «Європейської України», яку пов’язують зі штабом. Під час виборчої кампанії 2019 року відеоролик став вірусним, досі у мережі Youtube його демонструє сама команда Зеленського із заголовком «Порошенко опублікував відео, де фура збиває Зеленського».