Радіо Свобода

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Рамуш Харадінай, який минулого тижня подав у відставку з посади прем’єр-міністра Косова, їде в Нідерланди, щоб в Гаазі постати перед Спеціальним судом для розгляду злочинів, скоєних в Косові під час війни 1998-99 років. 51-річний Харадінай вилетів до Гааги з аеропорту Приштини 23 липня. Харадінай оголосив про свою відставку 19 липня. Пояснюючи своє рішення, він послався на те, що отримав виклик як підозрюваний від суду в Гаазі і не хоче, «щоб його допитували як лідера країни». Це вже другий випадок, коли Харадінай пішов із посади прем’єр-міністра після звинувачень із Гааги. Читайте також: Несподівана відставка прем’єра Косова. Очікують позачергових виборів Його перша відставка була в 2005 році, після того, як Міжнародний кримінальний трибунал ООН з питань колишньої Югославії звинуватив його у воєнних злочинах у зв’язку з тим, що він був командувачем Армії визволення Косова. Вдруге Рамуш Харадінай був призначений прем’єр-міністром Косова у вересні 2017 року. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії двічі звинувачував Рамуша Харадіная у масових убивствах косовських сербів і двічі він був виправданий – у квітні 2008 року і в листопаді 2012-го. Косово проголосило незалежність від Сербії у 2008 році. Її визнає більшість країн Заходу, включно зі Сполученими Штатами, не визнали незалежності Сербія і Росія. Україна також не визнала незалежність Косова. Євросоюз намагається переконати Белград і Приштину нормалізувати відносини, проте поки що переговори не дали істотних результатів.  
  2. Міністерство закордонних справ України закликає міжнародне співтовариство «не ігнорувати порушення прав людини» в анексованому Росією Криму. Про це, пишучи про стан здоров’я заарештованого кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який перебуває в медсанчастині СІЗО Сімферополя, заявила речниця українського МЗС Катерина Зеленко. «Тривожні новини надходять з окупованого Сімферополя, де незаконно утримують кримського татарина з інвалідністю Едема Бекірова. Стан його здоров’я продовжує погіршуватися. Ми закликаємо міжнародне співтовариство не ігнорувати порушення прав людини», – написала Зеленко у твітері. 23 липня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової через стан здоров’я Бекірова. Російські слідчі відмовляються його шпиталізувати, попри рішення Європейського суду з прав людини. Бекірова в анексованому Криму обвинувачують у незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Він відкидає обвинувачення. Жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова російські силовики затримали на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова.  
  3. 17 громадян Киргизстану і 10 громадян Таджикистану постраждали внаслідок сутички на кордоні двох країн, повідомляють Радіо Озоді й Азаттик – Таджицька і Киргизька служби Радіо Свобода. Напередодні повідомляли про одного загиблого з таджикистанського боку. Інцидент почався ввечері 22 липня в таджицькому селі Ворух, розташованому всередині території Киргизстану. Стрілянина почалася після того, як жителі села встановили на в’їзді флагшток, повідомляє прикордонна служба Киргизстану. За словами прикордонників, стріляли цивільні з мисливських рушниць. Таджицька сторона стверджує, що вогонь відкрили жителі Киргизстану. 23 липня стрілянина відновилася. Протяжність кордону Киргизстану з Таджикистаном складає 970 кілометрів, з них тільки 519 кілометрів узгоджені між двома країнами. На спірних ділянках регулярно стаються конфлікти між населенням через воду, пасовищу і землі. Конфлікт на кордоні стався незадовго до візиту президента Киргизстану в Таджикистан, де, зокрема, буде обговорюватися ситуація з недемаркованим кордоном.
  4. Сенат США затвердив нового голову Пентагону. Марк Еспер отримав 90 голосів зі 100, вісім сенаторів виступили проти його призначення. Еспер – ветеран армії США. Він закінчив відому військову академію Вест-Пойнт, служив в Іраку. Наприкінці 2018 року генерал Джеймс Меттіс подав у відставку з посади голови Міністерства оборони США. Причиною відставки Меттіса стала нібито незгода із рішенням президента США вивести американські війська з Сирії. Із 1 січня обов’язки керівника Пентагону виконував Патрік Шенаген. У червні він звільнився у зв’язку із сімейними обставинами. Президент США Дональд Трамп прийняв його відставку.
  5. Бронзову статую богині Флори, яка прикрашає центральну площу біля басейну в Нікітському ботанічному саду в анексованому Росією Криму, замінять на мармуровий бюст Леніна. Таким чином, керівництво ботсаду підкоряється рішенню підконтрольного Росії кримського суду, який постановив повернути на місце пам’ятник Леніну. Як розповів у коментарі проекту Радіо Свобода Крим.Реалії заступник директора Нікітського ботанічного саду Андрій Паштетський, скульптуру Флори подарували на 200-річний ювілей Нікітського ботанічного саду в 2012 році. «Тоді її встановили на честь 200-річчя саду, приїжджали всі керівники України і Автономної Республіки Крим, всі були задоволені. Але вчена рада тоді забула викреслити з реєстру пам’яток культурної спадщини бюст Леніна. А з приходом Росії в 2014 році, всі дані реєстру передали в тому ж вигляді, і вийшло, що сад самовільно демонтував пам’ятник культурної спадщини. Хоча ми його нікуди не викинули, він стоїть в 200 метрах від скульптури Флори у будівлі музею саду, поруч із бюстом Молотову, який з 1937 року займав місце, куди в 1957 році встановили Леніна», – сказав Паштетський. Одним з ініціаторів повернення бюсту Леніна на місце богині був голова ялтинського відділення КПРФ, депутат ялтинської міськради Іван Павличенко. Рішення суду про повернення Леніна він сприйняв як перемогу своєї партії.
  6. Рішення Верховного суду Росії в справі українця Павла Гриба свідчить про відсутність у Росії правосуддя та справедливості, заявило Міністерство закордонних справ України. «Російський суд зухвало відхилив аргументи адвокатів щодо відсутності доказової бази і складу злочину у діях Павла, підтримав сфабриковані звинувачення у терористичній діяльності та безсоромно відправив молодого хлопця на шість років до колонії. Це рішення російського суду, як і усі рішення щодо інших безпідставно засуджених в РФ громадян України, в очах усього світу є ще одним свідченням повної відсутності в Росії будь-якого правосуддя і справедливості», – заявили в МЗС. У міністерстві закликають міжнародну спільноту засудити неправомірне рішення російського суду щодо Гриба та вимагати безумовного звільнення усіх громадян України, «яких кремлівський режим тримає у заручниках на території Росії та в окупованому українському Криму». 23 липня Верховний суд Росії визнав законним вирок громадянину України Павлові Грибу, якого в березні суд у Ростові-на-Дону засудив до шести років ув’язнення. Його звинуватили в підбурюванні до здійснення теракту в Сочі: за версією слідства, в листуванні з дівчиною він обговорював можливість влаштувати теракт в одній зі шкіл в Росії. Зараз це рішення вступило в силу. 20-річний нині Павло Гриб потерпає від низки захворювань і перебуває у тяжкому стані, він потребує постійного висококваліфікованого нагляду лікарів, регулярного проведення комплексного медичного обстеження і перебування в спеціалізованому медичному закладі, нагадали у відповідь на вирок у Міністерстві закордонних справ України.
  7. До Окружного адміністративного суду Києва надійшов позов Комуністичної партії України і її лідера Петра Симоненка до Міністерства юстиції, повідомляє пресслужба суду. «Позивачі просять суд скасувати повністю наказ Мін’юсту від 23 липня 2015 року, яким було затверджено Правовий висновок Комісії з питань дотримання ЗУ «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборони пропаганди їхньої символіки» щодо невідповідності діяльності, найменування і символіки Комуністичної партії України вимогам вищевказаного закону», – йдеться в повідомленні. На даний час суд досліджує матеріали позову і вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі. Читайте також: ЦВК законно відмовила КПУ в реєстрації кандидатів – рішення суду На цей час політична діяльність Компартії України заборонена наказами Міністерства юстиції як така, що не відповідає «законові про декомунізацію», хоча сама партія юридично не ліквідована і залишається в реєстрі партій України. 2015 року КПУ була заборонена рішенням Окружного адмінсуду Києва, але рішення суду про заборону партії досі не набуло чинності – розгляд її апеляційної скарги в Київському апеляційному адмінсуді був тоді ж зупинений в очікуванні на рішення Конституційного суду України за поданням групи депутатів щодо конституційності «закону про декомунізацію», на підставі якого її забороняли. 16 липня КСУ визнав конституційним «закон про декомунізацію».
  8. До Центральної виборчої комісії України в Києві надійшла інформація про замінування будівлі. Будівля ЦВК перебуває під посиленим патрулюванням. Центральна виборча комісія продовжує підрахунок голосів на дострокових парламентських виборах. Наразі члени ЦВК опрацювали 98,34% протоколів. Партія «Слуга народу» набирає 43% голосів у багатомандатному окрузі, «Опозиційна платформа – За життя» – 13%, «Батьківщина» – 8%, «Європейська солідарність» – 8%, «Голос» – майже 6%.  За даними ЦВК, явка виборців склала 49,84%. Наразі «Слуга народу» здобуває понад 250 депутатських мандатів.
  9. Найпопулярнішими серед цьогорічних вступників стали виші Києва, Львова, Харкова і Дніпра, а найчастіше вони хочуть стати філологами, правниками, менеджерами, IT-фахівцями і педагогами, повідомляє Міністерство освіти і науки України. У МОН додали, що найбільша категорія вступників – на бакалавра і магістра на основі 11 класів на денну форму навчання – подали до вишів майже 831,5 тисячі заяв в електронній і паперовій формах. Їх прийом закінчився 22 липня. Найпопулярніші виші за кількістю поданих заяв: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Львівський національний університет імені Івана Франка НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» НУ «Львівська політехніка» Київський національний торговельно-економічний університет Національний авіаційний університет Харківський національний університет імені Каразіна Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Київський університет імені Бориса Грінченка Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара 10 найпопулярніших спеціальностей за кількістю поданих заяв: Філологія – 65 419 Право – 65 077 Менеджмент – 50 207 Комп’ютерні науки – 39 376 Середня освіта – 35 605 Журналістика – 30 247 Економіка – 28 178 Інженерія програмного забезпечення – 27 217 Психологія – 25 680 Медицина – 25 288 Раніше у МОН повідомили, що найбільше зросла кількість бюджетних місць для навчання на педагогічних, природничих та інженерних спеціальностях. 26 липня буде оприлюднений рейтинговий список вступників до українських вишів на бюджет, а до 31 липня вони повинні будуть принести необхідні документи до вишів.  
  10. Лідером Консервативної партії Великої Британії обрано колишнього мера Лондона й ексміністра закордонних справ Боріса Джонсона. Джонсон випередив свого головного суперника Джеремі Ганта, набравши понад 50% голосів своїх однопартійців. На посаді очільника партії Торі і прем’єра країни Джонсон змінить Терезу Мей. А чим уже запам’ятався Боріс Джонсон? Про це – у цьому відеоcсюжеті. (Reuters)
  11. «Слуга народу» хоче відмовитися від партійного принципу під час формування Кабінету міністрів, повідомив лідер партії Дмитро Разумков в інтерв’ю виданню «РБК-Україна». «Ми не вважаємо, що повинен бути квотний принцип. Ми вважаємо, що повинен бути принцип професіоналізму. Я вважаю, що це абсолютно правильна і коректна позиція», – сказав Разумков. 21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. За даними ЦВК, явка виборців склала 49,84%. Наразі «Слуга народу» здобуває понад 250 депутатських мандатів. Членів Кабінету міністрів затверджує Верховна Рада.
  12. Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова звернулася до російського омбудсмена Тетяни Москалькової через стан здоров’я кримськотатарського активіста Едема Бекірова, який перебуває в медсанчастині СІЗО Сімферополя. Зокрема, Денісова вказує, що «необхідно негайно вжити заходів із надання йому медичної допомоги». Також український омбудсмен просить Москалькову сприяти тому, щоб Бекіров брав участь у судових засіданнях без ризику для його здоров’я. Раніше кримінальну справу проти Бекірова перенаправили з російського суду в Сімферополі в Красноперекопський районний суд. Читайте також: Тяжкохворий активіст Бекіров не встає з ліжка у СІЗО – адвокат  Європейський суд з прав людини 11 червня виніс рішення у справі кримськотатарського активіста, обвинуваченого в Криму в незаконному зберіганні боєприпасів і вибухівки. Зокрема, суд постановив терміново перевести його в лікарню. Російські слідчі відмовилися виконати розпорядження ЄСПЛ. Жителя селища Новоолексіївка Херсонської області Едема Бекірова затримали російські силовики на в’їзді в анексований Крим вранці 12 грудня 2018 року. Відомо, що він прямував до Криму для відвідування 78-річної матері та родичів. Підконтрольний Кремлю Київський районний суд Сімферополя заарештував Бекірова. Адвокат Олексій Ладін повідомив, що Бекірова підозрюють у «зберіганні й передачі вибухових речовин і боєприпасів». Юрист Ліля Гемеджі зазначила, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів. Бекіров неодноразово заявляв про свою невинуватість.
  13. «Ми були готові і готові зараз говорити про коаліцію з політичними силами, які близькі нам за ідеологічними підходами»
  14. У Пекіні на 91-му році життя помер колишній глава уряду Китаю Лі Пен. Про це повідомляє державне агентство «Сіньхуа». Під керівництвом чиновника китайські війська придушили студентські протести на площі Тяньаньмень у 1989 році. За даними «Сіньхуа», Лі, якого називали «різник Пекіна», помер минулої ночі в Пекіні після невдалого лікування від хвороби, яку не називають. Сотні, можливо, тисячі, людей загинули, коли до центру Пекіна в ніч із 3 на 4 червня 1989 року увійшли танки і війська. Тема придушення протестів залишається табу в Китаї, заборонена будь-яка форма вшанування загиблих, офіційна або приватна. Лі Пен став виконувачем обов’язків прем’єра у листопаді 1987 року і залишався на посаді до своєї відставки в 1998 році. До 2003 року колишній глава уряду очолював Постійний комітет китайського парламенту.
  15. Хоча, як виявили раніше журналісти програми «Схеми: корупція в деталях», Оксана Пасенко насправді не позивалася до Баришівського райсуду
  16. Голова прифронтового селища Новгородське, що на Донбасі, Микола Ленко, після виборів, у яких він брав участь як кандидат в народні депутати, передав непотрібні агітаційні матеріали армії. Банери зроблені з брезенту, по краях мають спеціальні отвори для кріплення. Військовим такі банери можуть стати в нагоді при облаштуванні укріплень та тимчасових споруд. Зворотній бік банера має білий колір, що також можна використовувати для камуфлювання військових позицій та техніки взимку.
  17. Верховний суд Росії визнав законним вирок громадянину України Павлові Грибу, якого в березні суд у Ростові-на-Дону засудив до шести років ув’язнення. Таке рішення російський суд ухвалив 23 липня в Москві. Павло Гриб вкотре заявив про незгоду з вердиктом і наголосив на своїй невинуватості. 22 березня Північнокавказький окружний військовий суд Росії засудив Павла Гриба до шести років колонії загального режиму. Його звинуватили в підбурюванні до здійснення теракту в Сочі: за версією слідства, в листуванні з дівчиною він обговорював можливість влаштувати теракт в одній зі шкіл в Росії. Зараз це рішення вступило в силу. Після оголошення вироку Павло Гриб оголосив голодування. Адвокат Марина Дубровіна заявила, що її підзахисний не згоден із тим, що йому не надають допомогу і не пускають до нього лікарів з України. Батько засудженого Ігор Гриб назвав покарання «смертельним вироком». Представник зовнішньополітичної служби ЄС від імені Євросоюзу зажадав негайно звільнити Павла Гриба і надати йому доступ до медичної допомоги. МЗС України назвав вирок «неправомірним», а висунуті Грибові звинувачення – «сфабрикованими». «Вимагаємо негайно скасувати незаконний вирок, забезпечити постійне медичне супроводження, звільнення і безперешкодне повернення в Україну», – йдеться в заяві відомства. Павло Гриб зник 24 серпня в Гомельській області Білорусі. Туди, за версією рідних, він виїхав із Києва, де жив, на зустріч з дівчиною з Сочі, з якою познайомився в інтернеті. Павло (на момент зникнення йому було 19 років, зараз – 20) повинен був повернутися того ж дня додому в Київ, але зник. Рідні і захист вважають, що його незаконно викрали російські спецслужби. Батько Павла Гриба і адвокат Марина Дубровіна розповідали, що під час етапування в СІЗО в російському Ростові-на-Дону Павла побили інші ув’язнені. 20-річний нині Павло Гриб потерпає від низки захворювань і перебуває у тяжкому стані, він потребує постійного висококваліфікованого нагляду лікарів, регулярного проведення комплексного медичного обстеження і перебування в спеціалізованому медичному закладі, нагадали у відповідь на вирок у Міністерстві закордонних справ України.
  18. Існує ризик, що розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета може повторити долю справи Георгія Гонгадзе. Таку думку висловила головна редакторка «Української правди» Севгіль Мусаєва-Боровик у коментарі Радіо Свобода. Після брифінгу президента Володимира Зеленського та голови Нацполіції Сергія Князєва про перебіг розслідування цього резонансного убивства вона зазначила, що до справи Гонгадзе була прикута увага медіа, зокрема світових. «Що ж до справи Павла Шеремета – то до неї стає дедалі менше інтересу, бо немає жодної нової інформації. Це пригнічує… Мати Павла, Людмила Шеремет, казала торік: вона не очікує, що справу буде розслідувано. Хочу, щоб вона помилялася. Бо для мене це особисто дуже важливо. І для України це важливо. У справі Гонгадзе замовники убивства досі не названі. Якщо це повториться, це означатиме, що в Україні нічого не змінилося», – наголосила Мусаєва-Боровик Колега Павла Шеремета вбачає в тому, як триває розслідування, ознаки саботажу. «Так, це можна назвати саботажем. Ми попросили у Володимира Зеленського зокрема і про політичну відповідальність з боку правоохоронних органів. Я сподіваюся, так само, як і суспільство, що новий парламент сформовано, а тому і керівники правоохоронних органів будуть звільнені. І тому я маю надію на якийсь зсув у справі Павла Шеремета», – припустила співрозмовниця Радіо Свобода. Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля. Українська влада кваліфікує загибель журналіста як умисне вбивство. 23 липня 2019 року президент України Володимир Зеленський висловив впевненість у позитивному результаті розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Його заява пролунала після доповіді голови Національної поліції України Сергія Князєва про хід розслідування злочину та після того, як слідчі надали Зеленському доступ до частини секретних даних про вбивство Шеремета. Український журналіст Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі на Київщині було виявлено тіло без голови, яке, за висновками експертів, могло належати Гонгадзе. Останки зберігалися у київському морзі. Поховали його тільки у березні 2016. Замовників убивства так і не встановили. 29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив екс-начальника головного управління кримінального розшуку МВС Олексія Пукача до довічного позбавлення волі, визнавши його винним у вбивстві Георгія Гонгадзе. Апеляційний суд залишив у силі вирок.
  19. Кількість кандидатів на посаду прем’єр-міністра значно більша, ніж обговорюють у ЗМІ, повідомив економіст, радник президента України Володимира Зеленського Олег Устенко в ефірі Радіо Свобода. «Я думаю, що пул експертів або потенційних кандидатів, з якими зараз обговорюється це питання президентом Зеленським, він набагато ширше, від того, що зараз обговорюється в українському медіапросторі», – заявив Устенко в ефірі програми «Ваша Свобода». 21 липня Зеленський заявив, що бачить прем’єром професійного економіста, який ніколи не очолював уряд або Верховну Раду та не був головою парламентських фракцій. «Можна знайти декілька тисяч українських експертів, які підпадають під цей опис, хто ж має бути прем’єр-міністром. Те, що зараз обговорюється в медіапросторі українському, це просто нав’язаний порядок денний, який іде навіть не від ключових експертів із Атлантичної ради», – зазначив Устенко. На початку липня експертка Атлантичної ради (Atlantic Council) Мелінда Герінг писала, що серед кандидатів на посаду були заступник виконавчого директора від України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован, директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв, секретар РНБО і ексміністр фінансів Олександр Данилюк та колишній міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. Відповідаючи на питання про своє можливе прем’єрство, Устенко наголосив: «Я б сказав би, що я не хотів би відповідати на такого плану питання». Прем’єр-міністр України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням президента України. 21 липня в Україні відбулися дострокові парламентські вибори. За даними ЦВК, партія «Слуга народу» набирає 43% голосів, «Опозиційна платформа – За життя» – 13%, «Батьківщина» – 8%, «Європейська солідарність» – 8%, «Голос» – майже 6%. Наразі «Слуга народу» здобуває понад 250 депутатських мандатів.
  20. На Дніпропетровщині правоохоронці запобігли спробі самоспалення на дільниці в Нікопольському районі, повідомив 23 липня заступник начальника обласної поліції Володимир Богоніс. За його словами, спробу самоспалення намагався вчинити чоловік, який не зайшов себе у виборчих списках. «Спрацювали правоохоронці – не дали можливості йому себе підпалити. Він затриманий і буде притягнутий до відповідальності», – зазначив Володимир Богоніс. За його даними є підозра, що чоловік був у стані алкогольного сп’яніння. Окрім того, як повідомив заступник начальника поліції області, правоохоронці відкрили кримінальне провадження через дев’ять повідомлень про «мінування» виборчих дільниць. Жодне з них не підтвердилось. Як уточнили Радіо Свобода в пресслужбі поліції, справа відкрита за статтею 259 (завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян) Кримінального кодексу України. Загалом, за інформацією Володимира Богоноса, на Дніпропетровщині поліція відкрила 26 кримінальних проваджень, пов’язаних із виборами. Зокрема, це провадження через використання праці неповнолітніх у здійсненні так званих «соціологічних опитувань», вилучення зброї у спостерігачів. Також розслідують справи за фактом крадіжки бюлетеня і ймовірного підкупу виборців членом ДВК та через продаж випічки по 5 копійок. Дострокові парламентські вибори відбулися 21 липня. Центральна виборча комісія України опрацювала понад 95% протоколів. За цими даними, у багатомандатному виборчому окрузі «Слуга народу» набирає 43,13% голосів, «Опозиційна платформа – За життя» – 13,06%, «Батьківщина» – 8,18%, «Європейська солідарність» – 8,12%, «Голос» – 5,85%. Усі інші партії набирають менше ніж 5%, необхідних для потрапляння до парламенту. Явка виборців, за даними ЦВК, склала 49,84%. Це найнижча активність виборців на парламентських виборах в Україні.