Радіо Свобода

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Офіс генерального прокурора повідомив про деталі сьогоднішнього затримання правоохоронцями підозрюваних до нападу 7 липня на Полтавщині на автомобіль «Укрпошти». «За процесуального керівництва прокуратури Полтавської області співробітниками Національної поліції встановлено 4 осіб, які обґрунтовано підозрюються у розбійному нападі на автомобіль «Укрпошти», замаху на життя працівників цієї установи та заволодінні 2,75 мільйона гривень (ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України). Трьох чоловіків розшукали у Києві, одного – у Лубнах. Усі вони – жителі Полтавської області. Наразі їм повідомлено про підозру та вручено клопотання про обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою», – йдеться в повідомленні ОГП. Раніше сьогодні заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомляв про трьох затриманих. Вранці 7 липня біля села Тишки Лубенського району Полтавської області невідомі підірвали автомобіль «Газель», який належить «Укрпошті», та викрали понад два з половиною мільйони гривень і табельний пістолет охоронця. Тоді повідомлялося, що зловмисники утекли, постраждали охоронець і водій. Останній – у тяжкому стані.
  2. У Міністерстві реінтеграції тимчасово окупованих територій України пояснили, на яких принципах має діяти правосуддя перехідного періоду після визволення нині окупованих територій. Як сказав заступник міністра Ігор Яременко, основою Стратегії перехідного правосуддя для тимчасово окупованих територій, яку розробляє міністерство, має бути невідворотність покарання. «Якщо ми хочемо реінтегрувати тимчасово окуповані території, ми повинні забезпечити певні базові речі. Але ключове – забезпечення дії перехідного правосуддя. Ті, хто порушував права людини, хто переслідував людей на тій території зі зброєю в руках, вбивав, катував, викрадав людей, забирав й привласнював майно, мають нести за це відповідальність. Якщо ми не зможемо забезпечити це, ми не забезпечимо нормальну безпечну реінтеграцію цих територій. Люди мають право на справедливість. Перехідне правосуддя – це і є про справедливість», – сказав Яременко. На базі Мінреінтеграції планують створити спеціальну експертну робочу групу для напрацювання пакету законопроєктів про запровадження системи перехідного правосуддя й інших заходів безпечної реінтеграції, додав він. Перехідне правосуддя – це концепція, яка застосовується у постконфліктних країнах для подолання наслідків збройного конфлікту. Вона викладена у деяких міжнародних документах і договорах. Концепція зводиться до чотирьох основних постулатів: здійснення ефективної кримінальної юстиції, що має на меті забезпечити покарання винних осіб у цьому збройному конфлікті; інституційні реформи; відшкодування збитків; донесення правди про збройний конфлікт. Як кажуть фахівці, універсальної моделі перехідного правосуддя не існує, і кожна країна, в тому числі й Україна, шукає свою індивідуальну модель.
  3. Кримський журналіст і блогер з Ялти Євген Гайворонський у Четвертому касаційному суді загальної юрисдикції Краснодара сусідньої Росії оскаржив рішення російського суду про його депортацію. Про це він повідломив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії. Гайворонський розповів, що касаційна скарга була подана на рішення підконтрольного Росії Верховного суду Криму, який 16 січня цього року підтвердив рішення Ялтинського суду «про примусове видворення Гайворонського за межі Росії». У тексті скарги захист Гайворонського зазначає: «Оскільки Крим є територією України, а Гайворонський Є.Б. – її громадянином, то він може безперешкодно перебувати в Криму, як на території країни свого громадянства». Гайворонський також повідомив, що його мета – «домогтися визнання російською владою, що Крим – це Україна навіть за російськими законами». Він додав, що на фінальній стадії перебуває підготовка його скарги до ЄСПЛ. «Моя мета – створити прецеденти, що прискорять деокупацію Криму і надихнуть десятки тисяч постраждалих за допомогою міжнародного права отримати серйозні компенсації від Росії за її військові злочини», – сказав Гайворонський. 20 грудня 2019 року підконтрольний Росії Ялтинський міський суд ухвалив рішення про «примусове видворення» Євгена Гайворонського «з території Росії». Перед цим його звинуватили «образі в інтернеті влади і символів Росії» за допис у соцмережі щодо президента Росії Володимира Путіна. 1 січня стало відомо, що ялтинський блогер і журналіст Гайворонський, якого вивезли з анексованого Криму в Краснодарський край Росії для «видворення», прибув до Києва. Блогер Євген Гайворонський в 2014 році активно підтримував анексію Росією Кримського півострова. На російському телеканалі НТВ його показували у футболці із зображенням президента Росії Володимира Путіна і російським триколором, де він заявляв, що «відчув російський дух» і чекав цього 23 роки. Пізніше Гайворонський заявив, що «в 2014 році нічого не розумів» і покаявся за підтримку анексії. 28 квітня цього року Гайворонський вийшов на пікет до російського посольства в Києві. Він тримав у руках плакат «Пустіть Крим в Україну», «Свободу Олегу Софянику», «Крим – це Україна».
  4. Співробітники Національної поліції затримали трьох осіб, підозрюваних у нападі 7 липня на автомобіль «Укрпошти» на Полтавщині та викраденні значної суми коштів. Про це у фейсбуці повідомив заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. «Співробітниками карного розшуку Національної поліції були затримані троє громадян, які обґрунтовано підозрюються в зухвалому пограбуванні автомобіля «Укрпошти» на Полтавщині. Тих самих, що вкрали 2 мільйона 700 тисяч гривень», – повідомив Геращенко. Він додав, що водій «Газелі», над головою в якого вибухнув саморобний вибуховий пристрій, досі залишається в реанімації. Геращенко також зазначив, що поліція продовжує встановлювати й інших осіб, причетних до цього злочину. Вранці 7 липня біля села Тишки Лубенського району Полтавської області невідомі підірвали автомобіль «Газель», який належить «Укрпошті», та викрали понад два з половиною мільйони гривень і табельний пістолет охоронця. Тоді повідомлялося, що зловмисники утекли, постраждали охоронець і водій. Останній – у тяжкому стані.  
  5. Тимчасовий виконувач обов’язків міністра освіти Сергій Шкарлет в інтерв’ю Радіо Свобода сказав, що звинувачення у сексизмі на адресу професора Михайла Поплавського має розглядати суд, якщо будуть такі позови. Почесного президента Київського національного університету культури і мистецтв почали критувати за сексизм після появи його відео зі студентками КНУКіМ у TikTok.  «Я не можу казати про те, що не бачив, але, якщо є певні застороги з точки зору моралі, давайте все ж таки якось до особистості кожної людини апелювати. Вона ж має мораль. Вона ж має якось потім з’явитися в суспільстві», – зазначив Шкарлет. При цьому т.в.о. міністра освіти та науки додав, що все повинен довести суд, «а не людські плітки, не фейсбучні вкиди і все інше». «У правовій державі всі наслідки встановлює суд», – сказав Шкарлет. На початку липня у офіційному TikTok-каналі ексректора КНУКіМ, професора Михайла Поплавського з'явилася низка відео, у яких він обіймається зі студентками, а в одному із них каже фразу: «Багаті чоловіки старими не бувають», після чого його звинуватили у сексизмі. Радіо Свобода намагалося зв’язатися з Поплавським, але на момент публікації відповіді не отримало.  «Це відео проблемне на цілому спектрі рівнів: це і просування уявлення про меркантильність жінок, і заохочення чоловіків до споживацького ставлення до жінок, і нормалізація купівлі сексуальної прихильності дівчат, і зловживання своєю владою і статусом, і порушення базових умов згоди на секс – бо ми не знаємо, чим саме закінчується для студенток вишу, яким він керує, відмова брати участь у цих сумнівних іграх. І те, що цей ролик розміщено в мережі, більшість користувацької бази якої становить саме молодь, видається особливо нахабним», – написала дослідниця гендерних питань Марія Дмитрієва. «Лише за такі дії та висловлювання в цивілізованих країнах Поплавський вже б давно отримав кілька судових позовів», – написала колишня в.о.міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. Звинувачення у сексизмі на адресу Михайла Поплавського лунають не вперше. Так, у лютому цього року в інтерв’ю «Світському життю» на питання про «романи зі студентками» він заявив: «Ви запитайте краще у студенток, бо я їх просто всіх обожнюю. (..) Я ж любвіобільний мужчина, я ж це не приховую». Михайло Поплавський – співак, почесний президент і екс-ректор Київського національного університету культури і мистецтв (1993-2015), професор, екснародний депутат. Був членом Партії регіонів та депутатської групи «Воля народу». У червні 2020 року його обрали головою Аграрної партії України, яка заявила про бажання йти на місцеві вибори. 
  6. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак розповів про перспективи нового «нормандського саміту» за результатами недавніх переговорів політичних радників лідерів країн «нормандського формату», що відбулися в Берліні. За його словами, такий саміт мав би відбутися якомога швидше, вже наступними місяцями, і цю необхідність підтвердили учасники берлінських переговорів. Але він дав знати, що для цього потрібно, щоб сторони виконали зобов’язання, взяті на попередньому саміті в Парижі в грудні 2019 року. Як сказав Єрмак, переговори в Берліні, в яких він брав участь, були «дуже непростими», але нині «Україна домінує в переговорах» і має сильну підтримку її позиції з боку її західних партнерів, Франції і Німеччини. Він також додав, що ці партнери добре оцінюють зусилля України у виконанні домовленостей паризького саміту. Зокрема, сказав він, на переговорах щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу готується дієвий механізм реального припинення вогню, а також тривають переговори про обмін утримуваними, який, за його словами, може відбутися найближчим часом. Він підтвердив, що новий варіант законопроєкту про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО, який передбачає імплементацію «формули Штайнмаєра», вже був поданий на засіданні політичної робочої підгрупи Тристоронньої контактної групи щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, а далі його планують винести на громадське обговорення. Внесення «формули Штайнмаєра», яка передбачає застосування закону про особливості місцевого самоврядування на окупованих територіях відразу після місцевих виборів там, є однією з вимог Росії. Єрмак також наголосив, що Україна має щодо цих місцевих виборів в ОРДЛО свої «червоні лінії», переступати які не має наміру. За його словами, це контроль України за кордоном із Росією, виведення іноземних військ із окупованих територій тощо, які необхідні для того, щоб вибори взагалі відбулися. Крім того, Єрмак знову назвав «фейком» повідомлення про те, що на берлінських переговорах Росія подавала на обговорення свої вимоги до України щодо ОРДЛО. За його словами, нічого такого на переговорах не обговорювали, і «офіційно такого документа ніхто не бачив». Тим часом після тих переговорів їхній учасник із російського боку, заступник голови адміністрації президента Росії Дмитро Козак підтвердив, що такі вимоги були, хоча першоджерело чуток про них, журнал Spiegel, передало їх неточно. Зокрема, говорив тоді Козак, Росія дійсно чекає від України проєкту поправок до Конституції, які б врегулювали «особливий статус Донбасу» на вподобання Москви, але не вже до 6 липня, як писав журнал, а «найближчим часом». Крім того, він твердив, що Україна для врегулювання на окупованій частині Донбасу має ухвалити «десятки різних законів, які потрібно не тільки розробити, а й узгодити з Донбасом». Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про ці вимоги, зі свого боку, наголосив: «Ніхто від України не може нічого вимагати. Ми – незалежна країна». 9 липня Дмитро Козак в інтерв’ю російському агентству «ТАСС» заявляв, що жодну з умов для проведення нового «нормандського» саміту, мовляв, не виконала Україна, тому сенсу проводити його немає. Він також заявив, що для Росії на українському Донбасі ніяких «червоних ліній» немає.
  7. Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган підписав указ, який перетворює собор Святої Софії у Стамбулі у мечеть. Це сталося незабаром після того, як Вищий адміністративний суд Туреччини 10 липня ухвалив рішення, що дозволяє це зробити.   Вселенський патріарх Варфоломій, духовний провідник православної християнської церкви раніше виступив проти такого рішення. Він заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи». Предстоятель Православної церкви України Епіфаній пізніше висловив підтримку позиції Вселенського патріарха у питанні собору Святої Софії у Стамбулі. «Собор Святої Софії у Константинополі для українського народу є особливим місцем, адже згідно з літописом саме в ньому посли великого нашого князя Володимира під час богослужіння відчули божественну присутність», – зазначив Епіфаній. Російська православна церква заявила, що сьогоднішнє рішення суду може призвести до ще більших розбіжностей. США та Греція закликали Туреччину зберегти Святу Софію як музей. Міністерство культури Греції заявило 10 липня, що рішення суду є «відкритою провокацією» для цивілізованого світу. Із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Знову змінити статус будівлі та зробити її мечеттю закликав і турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган. Опозиційні партії заявили, що таким чином турецький президент захотів відволікти громадян від економічної кризи та пандемії коронавірусу. Собор був збудований у 532-537 роках за наказом візантійського імператора Юстиніана І. Айя-Софія був найбільшою церквою Християнського світу впродовж близько тисячоліття. У 1204-1261 роках собор грецької православної церкви перетворили на римокатолицький собор. Це сталося в часи Латинської імперії. У 1453 році, після захоплення Константинополя Османською імперією, собор перетворили на мечеть. До будівлі додали чотири мінарети. У 1934 році Айя-Софія стала музеєм. Зараз собор перебуває в переліку світової спадщини ЮНЕСКО. Собор Святої Софії щороку відвідує мільйони туристів. За даними стамбульської влади, лише у 2019 році пам’ятку відвідали 3,7 мільйона туристів.  
  8. Дарницький районний суд Києва проведе 14 серпня о 10:00 наступне засідання із розгляду справи за позовом голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя», народного депутата Віктора Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat про заборону видання та поширення книги «Справа Василя Стуса». На засіданні у п’ятницю суд заслуховував аргументи сторін. Як повідомили агенції «Інтерфакс-Україна» адвокати на процесі, на наступному засіданні, найімовірніше, відбудуться дебати сторін і процес буде завершено. Повідомляється, що під час сьогоднішнього судового засідання біля будівлі суду відбувалася акція на підтримку автора та видавців книги – зібралися приблизно 200 людей. У вересні 2019 року Віктор Медведчук заявив, що просить суд заборонити книжку журналіста й історика Вахтанга Кіпіані про «Справа Василя Стуса», бо та містить «висловлювання, які не відповідають дійсності». Сам журналіст назвав позов тиском на свободу слова. Тепер суд має вирішити, чи справді у 9 епізодах книги Кіпіані дозволив собі висловлювання, які не відповідають дійсності і принижують честь та гідність політика. У цих епізодах автор розповідає про Медведчука як адвоката поета Василя Стуса в судовому процесі 1980 року. У видавництві Vivat, яке видало книжку, прогнозують, що Дарницький районний суд Києва таки може винести рішення на користь Медведчука і заборонити розповсюдження книжки «Справа Василя Стуса» та поширення будь-якої інформації про неї у ЗМІ та інтернеті. Книга Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року. У ній зібрані ключові документи з колишнього архіву КДБ, які пояснюють, як і за що насправді судили українського дисидента. За словами Кіпіані, ця книжка не лише проливає світло на кримінальну справу, а й дає зрозуміти, якою Василь Стус був людиною. Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.
  9. Президент України Володимир Зеленський підписав міни до закону «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя, Донецької та Луганської областей, повідомила у п’ятницю пресслужба Офісу президента. «Ми боремося за молодь на тимчасово окупованих територіях, за їхній розум і талант. Тому потрібно максимально заохочувати таких випускників переїжджати на підконтрольну Україні територію, вступати в наші заклади освіти, навчатися в українській системі освіти», – цитує Офіс президента слова Володимира Зеленського. Закон набирає чинності на наступний день після опублікування, зазначили в ОПУ. 3 липня Верховна Рада ухвалила законодавчі зміни, що, зокрема, передбачають можливість вступу до всіх українських вишів за вступними іспитами (або на основі ЗНО – за власним вибором) в межах встановлених квот для абітурієнтів, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія і територія на лінії зіткнення. Раніше вступ за квотою передбачався лише для жителів тимчасово окупованого Криму та Севастополя, і тільки до обмеженого переліку закладів вищої освіти.
  10. У Росії розкритикували слова віцепрем’єр-міністра України Олексія Резнікова про необхідність перегляду мінських угод як таких, що вже не відповідають нинішнім реаліям. Як заявив заступник керівника адміністрації президента Росії Дмитро Козак, цю заяву Резнікова, який також є заступником голови делегації України в Тристоронній контактній групі щодо врегулювання на окупованій частині Донбасу, тепер мають підтвердити чи спростувати або президент, або прем’єр-міністр України. Якщо ж цього не станеться, то, на думку Козака, «це дійсно означає вихід України з мінських домовленостей, а відтак і з мінського і «нормандського» форматів переговорів про врегулювання конфлікту на Донбасі», і в такому разі, мовляв, «президент України повинен буде дезавуювати свій підпис піврічної давнини під підсумковим комюніке паризького саміту 9 грудня 2019 року». Як сказав Козак, важко сказати, чи слова Резнікова є офіційною позицією України, чи «особистою експертною думкою» віцепрем’єра. За словами російського посадовця, тепер у Москві будуть «чекати офіційних заяв і пропозицій України». При цьому, додав він, Росія також продовжить надавати так звану «гуманітарну підтримку» для окупованої нею частини Донбасу, що її Україна і її союзники називають іще одним грубим порушенням Росією суверенітету України і норм українського і міжнародного права. Про становище на окупованій частині Донбасу говорив і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він стверджував, що на останніх переговорах ТКГ в Мінську українська делегація «дезавуювала все, що було досягнено в Берліні» на зустрічі політичних радників країн «нормандського формату» минулого тижня, і з цього приводу, за його словами, Козак уже направив послання своїм колегам із інших країн «нормандського формату». Олексій Резніков оприлюднив 8 червня на сайті аналітичного центру «Атлантична рада» у США статтю «Стримати Кремль: чому Захід має переглянути політику щодо ревізіоністської Росії». У ній він, серед іншого, нагадав: Мінські домовленості 2014–2015 років були укладені в час, коли ризик ескалації конфлікту був найбільшим. Вони були підписані буквально «під дулом пістолета», бо переговори відбувалися в тіні російських танків і артилерії. Умови, узгоджені 2014–2015 років, успішно відвернули поширення конфлікту і, без сумніву, врятували тисячі життів. Але так само очевидно, що мінські домовленості в їхньому нинішньому вигляді недостатні, щоб завершити війну. З багатьох оглядів умови мінських домовленостей уже не відображають реалій на місцях на сході України». Резніков наголосив у тій статті, що «Україна розглядає «мінський процес» як шанс відновити свій суверенітет, а Росія бачить його як можливість обмежити цей суверенітет». І нездатність модифікувати «мінський процес» урешті призведе до ескалації конфлікту, попереджає віцепрем’єр України.  
  11. У Держслужбі з надхвичайних ситуацій повідомили, що на сьогодні пожежу сухої трави та лісового масиву на території Новоайдарського району Луганської області локалізували, відкритого вогню немає. «На 15:00 10 липня триває гасіння окремих осередків тління на всій площі пожежі. Залишаються 5 окремих осередків пожежі в кварталах Борівського лісництва ДП «Сєвєродонецьке ЛМГ» та загоряння на полігоні твердих побутових відходів комунального підприємства «Сєвєродонецьккомунсервіс» на площі близько 6 га. На даний час загрози розповсюдження немає. Але гасіння пожежі ускладнюється поривчастим вітром 5-8 м/с», – повідомили у ДСНС. Повідомляється, що на місці пожежі продовжує залишатися розгорнутий оперативний штаб. Лісова пожежа на території Новоайдарського району Луганщини виникла 6 липня і через сильний поривчастий вітер поширилась на хвойні лісові квартали поблизу сіл Капітанове, Воронове і Смолянинове. 9 липня лісову пожежу у Новоайдарському районі Луганської області визнали надзвичайною ситуацією регіонального рівня. Жертвами пожежі стали п’ятеро людей, 34 госпіталізували, повністю зруйновані або частково пошкоджені десятки будинків. Також Луганської ОДА повідомляла, що вигоріло близько п’яти тисяч гектарів лісу.  
  12. У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі 10 липня дев’ять разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, в резудьтаті чого троє українських військових були поранені. Згідно з повідомленням, один військовий був поранений біля Авдіївки, ще двоє – у траншеї поблизу Новолуганського, коли вони були на спостережному фронту і в цей час бойовики влаштували обстріл із міномета. «Ворог знову активно застосовував заборонені Мінськими домовленостями зразки озброєння. Підрозділи Об’єднаних сил впевнено стримували агресію противника, повністю контролюючи ситуацію на лінії розмежування сторін», – йдеться в повідомленні штабу ООС. Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій. Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.    
  13. У спеціалізованій антикорупційній прокуратурі повідомили, що громадянину, який за 800 тисяч доларів намагався 9 липня підкупити голову Фонду держмайна, оголошено про підозру. Згідно з повідомленням, стаття, яку інкримінують затриманому, – пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі. «Громадянин пропонував посадовцю Фонду 800 тис. доларів США за призначення на посади керівників двох державних підприємств наперед визначених осіб, а також продовження дії договору, укладеного між одним із цих держпідприємств та комерційною компанією. Чоловіка було затримано на «гарячому» одразу після надання ним першої частини обумовленої суми, а саме 200 тисяч доларів», – зазначили у САП. За даними відомства, слідство триває. Про затримання чоловіка, який хотів дати хабар голові Фонду державного майна України Дмитру Сенниченку, стало відомо напедодні ввечері. У НАБУ заявили, що це друга спроба підкупу голови фонду.
  14. У рішенні суду йдеться, що указ від 1934 року Мустафи Кемаля Ататюрка, засновника сучасної Турецької Республіки, щодо перетворення колишньої мечеті на музей є незаконним
  15. Галицький суд Львова обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави у 105 тисяч гривень для священнослужителя, якого підозрюють у торгівлі зброєю, повідомила пресслужба Нацполіції у Львівській області. «Чоловік купував стартові та шумові пістолети та у власному помешканні, в якому організував зброярню, перероблював їх на бойові. Надалі підшукував покупців та поштою переправляв їм зброю. За результатами проведених санкціонованих обшуків правоохоронці вилучили різного виду зброю, набої до неї, вибухові пристрої. Зловмиснику слідчі повідомили про підозру за ч.1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального Кодексу України», – йдеться в повідомленні. Повідомляється, що 48-річний чоловік, уродженець Росії, є священником так званої «Російської істинно-православної церкви» у Мостиському районі Львівщини. Ця церква не є канонічна в Україні, священник організував її на своєму приватному подвір’ї. Підозрюваний минулого року був судимий за статтею про незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами і до нині перебував на випробувальному терміні. Тепер йому загрожує позбавлення волі від 3 до 7 років. Поліцейські Львівщини затримали священнослужителя 8 липня.    
  16. Уряд Нідерландів ухвалив рішення подати в Європейський суд з прав людини позов проти Російської Федерації через її участь у катастрофі рейсу MH17 у небі над Донбасом влітку 2014 року. «Подаючи міждержавну скаргу, уряд ділиться всієї доступною і актуальною інформацією про збиття літака рейсу MH17 з ЄСПЛ. Зміст міждержавної заяви буде також включено при залученні Нідерландів до окремих заяв, поданих найближчими родичами жертв проти Росії в ЄСПЛ. Приймаючи цей курс дій, уряд пропонує максимальну підтримку цим окремим справам. Більше того, подаючи цю міждержавну скаргу, Нідерланди підтримують всіх 298 жертв катастрофи MH17, 17 різних національностей і їх найближчих родичів», – йдеться в повідомленні на сайті уряду Нідерландів. У повідомленні вказані слова міністра закордонних справ Нідерландів Стефа Блока: «Досягнення справедливості для 298 жертв падіння літака рейсу MH17 є і залишиться вищим пріоритетом уряду». Повідомляється, що Рада безпеки ООН буде проінформована про цей крок уряду Нідерландів. В уряді наголосили на важливості «продовження зустрічей з Росією щодо питання відповідальності держави» і пошуку справедливого рішення. Російська сторона поки офіційно не коментувала цю заяву. Літак «Боїнг-777» авіакомпанії Malaysia Airlines, що виконував рейс MH17 із нідерландського Амстердама в малайзійський Куала-Лумпур, був збитий над зоною російської гібридної агресії на сході України 17 липня 2014 року. Загинули 298 людей – усі, хто був на борту. За згодою України, на території якої сталася трагедія, міжнародне розслідування – як технічне, так і кримінальне – очолили Нідерланди, громадян яких було найбільше серед загиблих.​ 9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського. Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися. Тільки Пулатов представлений нідерландськими адвокатами. За деякими оцінками, вироку у процесі варто очікувати не раніше, ніж через кілька років.    
  17. Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що йому невідомо про розмову 2015 року між Володимиром Путіним і тодішнім президентом України Петро Порошенком, нібито запис якої напередодні в Києві поширив позафракційний народний депутат Андрій Деркач. «Мені невідомо про те, що така розмова могла відбутися. Я також не можу нічого сказати про автентичність цього запису», – цитує слова Пєскова російське державне агентство ТАСС. Він також відповів на питання, чи вітав Порошенко 12 червня 2014 року Путіна з Днем Росії: «Я не можу підтвердити цей факт, ніяких обмінів вітальними посланнями, які протокольно передбачені в такі національні свята, не здійснювалося, не здійснюється і зараз, на жаль».   9 липня в партії Порошенка «Європейська солідарність» назвали «змонтованим і ретельно скомпільованим фальсифікатом» поширені Деркачем записи. При цьому офіційно названого Деркачем дня «розмови Порошенка і Путіна» були чотиристоронні переговори, а не двосторонні. В оприлюдненому записі співрозмовники, особи яких непідтверджені, закінчують бесіду фразами: «Добре, Володимиру Володимировичу. Тисну руку. Велике спасибі» і «Обіймаю. До побачення, давайте». Раніше Деркач уже оприлюднював схожі записи, посилаючись на «журналістів-розслідувачів».   Раніше під час ефіру програми «Свобода слова» на телеканалі ICTV представниця «Слуги народу» Ірина Верещук заявила, що Петро Порошенко під час телефонної розмови з Путіним у червні 2014 року нібито привітав його з Днем Росії.  Порошенко звинуватив її у брехні і заявив, що під час тієї розмови він висловив «рішучий протест Путіну», а сайт Кремля поширив інформацію про привітання.
  18. Відкрито 4 кримінальні провадження за заявою Ігоря Коломойського
  19. Посла України в Тбілісі Ігоря Долгова викликали до МЗС Грузії – на зустрічі грузинська сторона висловила занепокоєння через заяви голови виконавчого комітету Національної ради реформ при президентові України, експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі на адресу грузинської влади, йдеться в повідомленні грузинського зовнішньополітичного відомства. Грузинська сторона назвала «неприпустимими» заяви Саакашвілі, який є українською офіційною особою, йдеться в повідомленні. Також повідомляється, що посол України в Грузії Ігор Долгов заявив, що заяви Саакашвілі є свідченням лише його «особистих поглядів», а українська сторона сподівається, що співпраця з Грузією надалі розвиватиметься, зокрема у безпекових, торговельних, економічних та інших сферах. Напередодні голова виконкому Нацради реформ при президентові України, експрезидента Грузії Міхеїл Саакашвілі у відеозверненні до своїх прихильників у Грузії заявив, що не визнає законним нинішній грузинський уряд. При цьому він знову заявив про наміри активно сприяти зміні влади в Грузії (на жовтень поточного року заплановані парламентські вибори в Грузії – ред.) У МЗС Грузії висловили сподівання, що українська сторона дасть відповідну оцінку поведінці Саакашвілі, й обидві сторони докладуть зусиль для подальшого розвитку відносин. Офіційний Тбілісі не вперше вимагає від Києва відреагувати на заяви Міхеїла Саакашвілі, який будучи офіційною особою, висловлює думки, які можна розцінити як втручання у внутрішні справи Грузії. 7 травня президент України Володимир Зеленський призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ. Після такого рішення 8 травня Грузія викликала свого посла в Україні до Тбілісі для консультацій, бо раніше влада Грузії закликала Київ не призначати Саакашвілі. Міністерство закордонних справ України закликало Грузію «не ставити двосторонні відносини в залежність від процесу реформ в Україні». А президент Володимир Зеленський назвав «помилкою» виклик посла до Грузії. У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році. Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров'ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.    
  20. Підконтрольний Кремлю Верховний суд анексованого Криму 10 липня відхилив апеляційну скаргу на продовження арешту українського військового Євгена Добринського, повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Іслям Веліляєв. «На судовому засіданні я наполягав на доводах, викладених в своїй апеляційній скарзі – просив змінити запобіжний захід щодо Добринського на інший, більш м’який. Мій підзахисний також підтримав мою апеляційну скаргу. Він пояснив суду, що у нього мама – інвалід першої групи, вона незряча, вона перебуває на його утриманні, і просив змінити запобіжний захід, щоб він мав можливість зв’язуватися з матір’ю», – розповів адвокат. За його словами, «доводи захисту були почуті, але не взяті до уваги».   «Суддя Верховного суду Криму, повернувшись з дорадчої кімнати, залишив в силі рішення Київського районного суду Сімферополя від 26 червня, тим самим закріпив дане рішення. Це означає, що Добринському залишили запобіжний захід у вигляді взяття під варту до 1 вересня 2020 року», – сказав Веліляєв. Адвокат розповів, що зміг поспілкуватися з українським військовим до і після суду. «Почуває він себе добре, задовільно. Перебуває він у спецблоці під відеоспостереженням. У камері – двоє людей. Його сусід по камері теж громадянин України і з ним у нього ніяких проблем немає. Крім його близьких родичів (українського військового – ред.), з материкової частини України його долею ніхто не цікавиться», – додав адвокат. Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 26 червня продовжив на два місяці арешт українському військовому Євгену Добринському, затриманому раніше поблизу адмінкордону анексованого Криму з Херсонською областю. Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила про викрадення Добринського наприкінці травня біля Чонгара. Пізніше про його затримання заявила російська ФСБ. Проти українського військового порушено кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Також російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили речовину, що, ймовірно, є наркотиком». Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ.