Радіо Свобода

Останні Новини України і світу від Радіо Свобода Україна
  1. Об’єднані Арабські Емірати екстрадували колишнього польового командира часів громадянської війни в Таджикистані Худжо Карімова на батьківщину, повідомило 17 лютого таджицьке Міністерство внутрішніх справ. За повідомленням, Карімова видали Душанбе, де його звинувачують у вбивстві, пограбуванні, викраденнях та інших злочинах. Карімова, відомого під час війни як Командир Худжа, заарештували в липні 2019 року в ОАЕ на запит Таджикистану. Читайте також: Онищенко просить Німеччину про політичний притулок – адвокат​ Громадянська війна в Таджикистані тривала з 1992 до 1997 року, коли в Москві був підписаний мирний договір. Повстанські групи як ліберальних демократів, так і ісламістів протистояли урядовим силам, підтримуваним російськими військовими. За різними оцінками, унаслідок бойових дій загинули від 20 до 100 тисяч людей. Карімов мав горезвісну репутацію через свою жорстокість під час конфлікту. Після війни він був заступником командувача спеціальної бригади Міністерства оборони та головою Федерації футболу Таджикистану. Влада Таджикистану відкрила кримінальну справу проти нього у вересні 2005 року. Після цього Карімов втік до Малайзії.
  2. Зафіксовано мінометний обстріл забороними Мінськими домовленостями калібрами
  3. Дослідницька агенція Info Sapiens повідомила, на скільки знизився індекс споживчих настроїв в Україні в січні порівняно з груднем попереднього року. За даними цього дослідження, в січні Індекс споживчих настроїв (ІСН) склав 89,0 пункта, що на 3,1 п. менше, ніж у грудні. Скоротилися значення усіх складових індикатора, крім Індексу очікуваних змін особистого матеріального становища. Зокрема, Індекс поточного становища (ІПС) зменшився на 6,0 п., склавши 79,0. Складові цього індексу зазнали таких змін: індекс поточного особистого матеріального становища (х1) склав 76,4, що на 6,4 п. менше від рівня цього індексу у грудні; індекс доцільності великих покупок (х5) зменшився на 5,7 п. і встановився на позначці 81,7. Індекс економічних очікувань (ІЕО) у січні зменшився незначно – на 1,2 п. – і склав 95,7. Динаміка складових цього індексу має такий вигляд: індекс очікуваних змін особистого матеріального становища (х2) зріс порівняно до минулого місяця на 4,1 п. і склав 93,0; індекс очікуваного розвитку економіки країни протягом найближчого року (х3) зменшився на 6,1 п. і склав 92,9; індекс очікуваного розвитку економіки країни впродовж найближчих 5 років (х4) дещо знизився до 101,3, що на 1,6 п. менше за показник грудня. Значення цих індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 у тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше ніж 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки – тобто зменшення цих індексів означає погіршення оцінок. Крім того, в січні показник Індексу очікуваної динаміки безробіття (ІОДБ) склав 118,8, що на 5,2 п. нижче за показник минулого місяця. Індекс інфляційних очікувань (ІІО) стабільний – 180,9, що на 0,3 п. вище за минулий місяць. Очікування українців щодо курсу гривні впродовж найближчих 3 місяців погіршилися: Індекс девальваційних очікувань (ІДО) зріс на 19,4 п. – до значення 131,7. Значення цих індексів теж можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Наприклад, значення індексу дорівнює 200, якщо всі громадяни передбачають зростання безробіття (інфляції, девальвації) – тобто збільшення цих індексів означає погіршення очікувань. У перебігу дослідження, що здійснюється за фінансової підтримки інвестиційної компанії Dragon Capital, було опитано 1000 осіб віком від 16 років. Вибірка репрезентативна за статтю і віком, враховує міське і сільське населення й розмір населеного пункту. З дослідження «Споживчі настрої» вилучена Автономна Республіка Крим, а в Донецькій і Луганській області опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Києвом. Статистичне відхилення не перевищує 3,2%.
  4. Центральна виборча комісія завершила реєстрацію кандидатів у народні депутати від округу №179 у Харківській області. За відповідну постанову на засіданні 17 лютого проголосували 15 членів ЦВК, одна утрималася. «Цією постановою ми завершуємо реєстрацію кандидатів у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №179 на проміжних виборах народного депутата 15 березня. Сумарно у нас зареєстровано 40 кандидатів», – повідомив голова Комісії Олег Діденко. Діденко також звернув увагу на звинувачення на адресу у нібито реєстрації «клонів». За його словами, подібні закиди лунали через те, що серед кандидатів у народні депутати минулого тижня зареєстрували Яну Свтіличну. Вона має таке ж прізвище, що й зареєстрована сьогодні колишня очільниця Харківської обласної державної адміністрації Юлія Світлична. Читайте також: ЦВК зареєструвала Санченка народним депутатом замість Венедіктової​ Зокрема про реєстрацію «клона» заявив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель 13 лютого. Діденко заявив, що ЦВК «дуже негативно ставиться до застосування будь-яких технологій на виборах», але в цьому випадку він застосування такої технології не вбачає. «ЦВК перевірила всіх кандидатів і в цьому випадку не мала місця зміна прізвища чи імені, як це часто бувало на попередніх виборах. Йдеться про тезку за прізвищем, до того ж тезку, який був поданий на реєстрацію раніше. Але в цілому ЦВК виступає проти будь-яких технологій і подавала відповідні пропозиції до Виборчого кодексу. Ми закликаємо громадськість і зацікавлені сторони шукати шляхи, які б уможливили у законному порядку припинення будь-яких зловживань на виборах», – сказав він. 13 грудня минулого року Центральна виборча комісія призначила проміжні вибори народного депутата на окрузі номер 179 в Харківській області на 15 березня 2020 року. Висування кандидатів почалося 16 січня.   На початку грудня Верховна Рада достроково припинила повноваження народного депутата, члена фракції «Слуга народу» Олексія Кучера, який в липні переміг на виборах в 179-му окрузі. За кілька тижнів до цього Кучер став головою Харківської обласної державної адміністрації. До нього з жовтня 2016-го по листопад 2019 року цю посаду обіймала Юлія Світлична.
  5. Дослідження стану тіньової економіки в Україні, яке провела компанія Ernst & Young за підтримки компанії, Mastercard, встановило, яка частка від валового внутрішнього продукту в державі перебуває в тіні, повідомив Національний банк України. За першими результатами цього дослідження, майже чверть від ВВП України за 2018 рік – 23,8 відсотка, або 846 мільярдів гривень – перебуває в тіні. Із них 19,7% від ВВП (702 млрд грн) становить готівкова тіньова економіка, 4,1% від ВВП (144 млрд грн) – домашнє виробництво товарів для власного кінцевого використання, тобто негрошова тіньова економіка. Як мовиться в повідомленні, дослідження розрізняє готівкову тіньову економіку «наслідкову» і «пасивну», залежно від того, хто від неї виграє. У так званій наслідковій тіньовій економіці обидві сторони угоди отримують вигоду від неї, наприклад, при оплаті готівкою замовник не вимагає рахунку й отримує знижку, а постачальник, не реєструючи трансакцію, заощаджує на податкових витратах. У так званій пасивній тіньовій економіці вигоду від неї отримує лише продавець цього товару чи послуги, який, наприклад, продає товар за готівку без чеку і не сплачує податки. Дослідження в Україні свідчить, що більш ніж чверть (26,2%) обсягу готівкової тіньової економіки (це 5,3% від ВВП або 190 млрд гривень) – це наслідкова тіньова економіка, де ініціаторами розрахунку готівкою є обидві сторони – і продавець, і покупець. А решта (73,8%) загального обсягу української тіньової економіки (або 14,4% від ВВП – 512 млрд грн) – це пасивна тіньова економіка, ініціатором якої є продавець. Як зазначено в повідомленні, стимулювання безготівкових електронних розрахунків має суттєво зменшити саме рівень пасивної тіньової економіки. Тим часом, за даними компанії Mastercard, наразі лише 38% малого і середнього бізнесу в Україні надають клієнтам можливість оплати за товари і послуги безготівково, тобто 62% таких підприємств працюють виключно з готівкою. Результати дослідження, здійсненого в рамках укладеного Меморандуму про співробітництво з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Національним банком України і Державною службою статистики України, презентували під час робочої зустрічі з представниками низки державних органів у Нацбанку. Компанія Ernst & Young провела схожі дослідження в 33 країнах світу, серед яких Чехія, Польща, Словенія, Словаччина, Хорватія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Сербія й інші. Історично рівень тіньової економіки в цих країнах коливався від 10,1% до 26,9% від обсягу ВВП.
  6. Прокуратура Автономної республіки Крим відкрила кримінальне провадження через затримання та арешту мешканця анексованого півострова 61-річного Нарімана Нежмудинова за підозрою в участі в «кримськотатарському батальйоні» імені Номана Челебіджихана. Про це повідомляє пресслужба відомства, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії. «Почато кримінальне провадження за частиною 2 статті 146 Кримінального кодексу України за фактом незаконного позбавлення волі громадянина України на території тимчасово окупованого півострова», – йдеться в повідомленні. У відомстві уточнили, що досудове розслідування веде управління Нацполіції в АР Крим та Севастополі. Читайте також: Український режисер Сеітаблаєв збирається брати участь у марші на Крим​ 17 лютого Федеральна служба Росії заявила, що затримала і згодом заарештувала в анексованому Криму жителя Чорноморського району, підозрюваного «в участі в незаконному збройному формуванні – батальйоні імені Н.Челебіджихана». Імені затриманого російські силовики не повідомили. Цього ж дня голова громадянської організації «Аскер» Ленур Іслямов повідомив, що в батальйоні імені Номана Челебіджихана не знають імені затриманого. Він також додав, що затриманому 61 рік, а в складі батальйону не могло бути людини такого віку.
  7. НАК «Нафтогаз України» уточнила в міжнародному арбітражному провадженні проти Росії оцінку збитків від захоплення Росією активів групи в Криму: ця сума становить близько 8 мільярдів доларів, повідомили в компанії. Як мовиться в повідомленні, «Нафтогаз» – точніше, сама НАК «Нафтогаз України» і ще шість компаній Групи «Нафтогаз» – подали відповідь на зустрічну заяву Росії щодо розміру компенсації збитків у межах арбітражного провадження при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі, при цьому «Нафтогаз» додатково обґрунтував свою заяву щодо розміру компенсації збитків, завданих незаконною експропріацією кримських активів групи в 2014 році: розмір збитків плюс відсотки оцінюється приблизно в 8 мільярдів доларів США. Росія не заперечує, що незаконно експропріювала активи «Нафтогазу», але стверджує, що не винна «Нафтогазові» ніякої компенсації, повідомили в компанії. Ідеться про арбітражний процес, що триває вже кілька років. Іще в лютому 2016 року НАК «Нафтогаз України», ДАТ «Чорноморнафтогаз», ПАТ «Укртрансгаз», САРС «Лікво», ПАТ «Укргазвидобування», ПАТ «Укртранснафта» і ДК «Газ України» вручили Росії як державі офіційне письмове повідомлення про інвестиційній спір у рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Україною і Росією через незаконну експропріацію Росією інвестицій групи «Нафтогаз» на території Криму. Арбітражне провадження за цим спором було розпочате в жовтні 2016 року. Усні слухання з питань юрисдикції й відповідальності відбулися в арбітражі у травні 2018 року. У лютому 2019 року трибунал ухвалив рішення на користь «Нафтогазу»: він визнав свою юрисдикцію на розгляд справи, а також визнав, що Росія на порушення своїх зобов’язань за інвестиційною угодою незаконно експропріювала активи «Нафтогазу». Ідеться, зокрема, про виробничі активи «Чорноморнафтогазу» й інших дочірніх компаній «Нафтогазу» на окупованому Росією півострові. Головну частину суми збитків становить вартість газу в кримських надрах, права на який належать «Нафтогазові». Нинішня, друга, стадія арбітражного провадження стосується лише визначення розміру компенсації втрат «Нафтогазу». Росія в грудні 2019 року подала зустрічну заяву щодо розміру компенсації збитків, але не заявила ніякого альтернативного розрахунку збитків. Усні слухання з питань розміру компенсації відбудуться в травні 2020 року в Гаазі, а остаточне рішення щодо суми компенсації очікується до середини 2021 року, повідомили в «Нафтогазі». Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко, повідомляючи 10 лютого про підготовку нинішньої відповіді на зустрічну заяву Росії, наголошував, що в арбітражі щодо активів у Криму українській нафтогазовій групі протистоїть держава Росія, а не російська газова компанія «Газпром», і тому цей арбітраж не підпадає під угоду про врегулювання з «Газпромом», яку Нафтогаз уклав у грудні 2019 року після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.
  8. Потужний вибух стався під час мітингу ісламістів-суннітів у місті Кетта, столиці пакистанської провінції Белуджистан, повідомляє місцева служба Радіо Свобода. Внаслідок нього загинули восьмеро людей, ще 19 отримали поранення. Як повідомив начальник поліції Кетти Абдул Раззак Чіма, мітинг влаштували десятки мусульман-суннітів, які є прихильниками радикальної партії «Аглю Сунна валь Джамаа». Чіма повідомив Радіо Свобода, що серед загиблих – троє офіцерів поліції та четверо цивільних. За даними представників лікарень Кетти, деякі з поранених перебувають у критичному стані. Читайте також: Криза нестачі борошна у Пакистані: влада заявила про наміри імпорту​ Пакистанська служба Радіо Свобода передає зі слів одного з представників поліції, що смертник їхав на мотоциклі та активував вибуховий пристрій, коли при наближенні до демонстрації його запинили поліцейські. Вибух також пошкодив кілька автомобілів поблизу. Партію «Аглю Сунна валь Джамаа» вважають політичним утворенням екстремістського угруповання «Лашкар-е-Джанґві». Ця організація брала на себе відповідальність за численні смертоносні атаки на шиїтську меншість у Пакистані. Ніхто наразі не взяв на себе відповідальність за вибух у Белуджистані. У цій провінції діють белуджистанські сепаратисти та збройні групи як шиїтів, так і сунітів, і всі вони вже вдавалися до подібних нападів раніше.
  9. Евакуюють 49 українців і 25 громадня інших країн, а 24 українців із Diamond Princess – пізніше
  10. Іран охоче співпрацює з Україною, аби розслідувати деталі катастрофи літака Boeing-737, збитого 8 січня, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко під час брифінгу після церемонії відкриття пам’ятного скверу в аеропорту «Бориспіль».  «Станом на сьогодні ми маємо відзначити достатній рівень взаємодії з іранською стороною як на технічному рівні, так і на (рівні – ред.) розслідування», – сказав Пристайко. Він додав, що зараз розглядають кілька пропозицій, як розшифрувати дані з бортових самописців, які раніше влада Ірану відмовилась надати іншим країнам, що беруть участь в розслідуванні. Зокрема, сторони обговорюють передачу чорних скриньок іншим країнам, які володіють необхідною технічною базою для їхньої розшифровки. «Міжнародні договори вимагають від іранської сторони у короткий термін, без затримки (проводити розслідування – ред.). У Чиказькій конвенції визначений короткий термін. Ми вважаємо, і всі п’ять країн вважають, що цей термін вичерпується. Нам треба рухатися якомога швидше. Після цього країна, яка не має достатніх технічних можливостей, має право звернутися до інших країн, які мають таку можливість. Саме тому у цьому питанні фігурує Франція як країна, яка володіє достатніми програмними і технічними можливостями зчитати надзвичайно важливу критичну інформацію», – розповів міністр, відповідаючи на запитання журналістів. Він додав, що є лише кілька країн, які можуть розшифрувати самописці, і Україна з ними усіма тримає контакт, аби отримати інформацію про те, що сталось з літаком. Пристайко пояснив, що складність із розшифровкою пов’язана з тим, що чорні скриньки пошкоджені. В інтерв’ю телеканалу NBC міністр закордонних справ Джавад Заріф визнав, що Іран не може самостійно розшифрувати чорні скриньки через брак необхідного програмного забезпечення. За його словами, Іран звернувся до США по допомогу, але американці відмовили. Увечері 2 лютого програма «ТСН. Тиждень» на телеканалі «1+1» оприлюднила запис розмови між диспетчером аеропорту Тегерана і другим пілотом літака іранської компанії «Aseman Airlines» зранку 8 січня. Того дня Іран збив літак «Міжнародних авіаліній України», який повертався до Києва. На записах пілот розповідає, що бачить у небі світло від ракети, а потім вибух. Говорячи про записи, президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю «ТСН» заявив: «Іранська сторона знала від самого початку, що наш літак збила ракета, це їм було відомо вже на момент збиття». В Ірані засудили публікацію записів і заявили, шо це була частина конфіденційного звіту. Посадовець Організації цивільної авіації Ірану Хасан Резаїфар сказав, що «ця дія українців змушує нас більше не ділитися з ними свідченнями». Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність. 19 січня в аеропорту «Бориспіль» відбулася церемонія прощання з громадянами України, які загинули внаслідок авіакатастрофи.  
  11. Поліція Києва розслідує напад на будівлю, де розташований благодійний фонд допомоги пацієнтам «100% життя» як хуліганство. Про це у коментарі Радіо Свобода повідомила пресофіцерка Поділького управління поліції Анна Страшок. За її словами, санкція цієї статті передбачає обмеження волі на строк до 5 років. «Ніяких версій поки ми не коментуємо. На місці події правоохоронці провели всі необхідні першочергові слідчі дії, призначено ряд відповідних експертиз, за результатами яких буду більш зрозумілі деталі вчинення правопорушення», – зазначила представниця поліції. Раніше на брифінгу Анастасія Дєєва, виконавча директорка благодійного фонду «100% життя», заявила про напад на їхній офіс у Києві. За її словами, у ніч на 17 лютого невідомі спробували підірвати двері в будівлю, а також залишили плакат, де згадується колишня представниця їхньої організації, а нині – депутатка від «Слуги народу» Лада Булах. У фонді це пов’язують із тим, що Булах зареєструвала у Раді законопроєкт, який дозволив би підліткам підписати декларацію з сімейним лікарем і самостійно (без батьків) звертатися до нього або інших фахівців, а також гарантує їм право отримувати інформацію про стан свого здоров’я. «Коли ми зробили спробу у законодавчому полі дійсно захистити права людини, то отримали реакцію не відкрити діалог, а дії, які схожі на залякування», – заявила Дєєва. Законопроєкт 2684 зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня минулого року. Зараз у мережі можна знайти багато матеріалів щодо того, нібито у випадку ухвалення цей документ дозволить підліткам змінювати стать без згоди батьків. Водночас, у самому тексті законопроєкту немає жодного слова про проведення таких операцій.
  12. Щонайменше п’ятеро афганських військових загинули внаслідок нападу екстремістського угруповання «Талібан» на військову базу на півночі Афганістану, повідомляє місцева влада. Напад стався в районі Шора-Хак провінції Кундуз 16 лютого, за кілька днів після того, як міністр оборони Сполучених Штатів Марк Еспер озвучив сподівання на «зниження насильства» та мирну угоду з «Талібаном». «На жаль, п’ятеро солдатів армії загинули мученицькою смертю, ще троє поранені», – йдеться в заяві Міністерства оборони Афганістану. За даними відомства, загиблі були й серед талібів. Речник поліції Кундузу Інгамуддін Рахмані повідомив, що сутичка тривала кілька годин і призвела до людських втрат з обох боків.   Натомість речник «Талібану» Забінуллах Муджагід стверджує, що бойовики вбили 19 співробітників безпекових сил та знищили чотири бронетранспортери. Водночас прем’єр-міністр країни Абдулла Абдулла на засіданні уряду 17 лютого повідомив, що «Талібан» погодився на семиденне скорочення агресії, яке мало б передувати укладенню мирної угоди зі США. Її можуть підписати вже 29 лютого. Наразі невідомо, коли має початися перемир’я. У столиці Катару Досі член делегації «Талібану» заявив місцевим журналістам, що переговори екстремістського угруповання зі Сполученими Штатами завершилися «успішно», і угоду за їхніми результатами оприлюднять до кінця місяця. 14 лютого стало відомо, що Сполучені Штати досягли угоди з талібами про тижневу відмову від актів насильства, що зрештою може привести до виведення американських військових з Афганістану. Ця заява з'явилася через день після того, як президент США Дональд Трамп заявив про хороші шанси на те, що США домовляться про мирну угоду з талібами до кінця цього місяця. Таліби продовжують майже щоденні напади на афганських силовиків і військових США, а також урядовців Афганістану, хоча одночасно «Талібан» веде мирні переговори з посланцем США, що мають на меті дійти домовленості про завершення воєнного конфлікту в Афганістані.
  13. Україна вестиме переговори з Іраном щодо компенсації від імені всіх п’яти країн, чиї громадяни загинули внаслідок збиття українського «Боїнга». Про це заявив на брифінгу 17 лютого міністр закордонних справ Вадим Пристайко. «Зараз ми прийшли до такого – Україна буде вести переговори від імені всіх п’яти країн і те, про що домовиться Україна, буде виплачено громадянам всіх країн, включаючи, до речі, Іран», –  стверджує міністр. Він уточнив, що виплати, які здійснював український уряд, були не компенсацією, а допомогою. Крім того, тривають переговори щодо виплат зі страховою компанією. «Уряд виплатив допомогу, це не була компенсація. Друге – ми говорили з керівником МАУ, ведеться робота зі страховою компанією. І третій етап – це робота з іранською владою про компенсації сім’ям жертв, так і нашої компанії за знищений літак», – пояснив Пристайко. Читайте також: Уряди 5 країн, що втратили громадян через збиття літака, вимагають від Ірану повного розслідування​ На початку лютого президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ відмовився від суми у 80 тисяч доларів компенсації родинам українців, загиблих в авіакатастрофі літака авіакомпанії МАУ. Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни п’яти країн, у тому числі 11 українців (усі дев’ять членів екіпажу і двоє пасажирів). Уранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе повну відповідальність.
  14. У громадянки Росії, яка перебуває на борту круїзного лайнера Diamond Princess, виявили коронавірус COVID-19, повідомило 17 лютого російське посольство в Японії. Це перший відомий випадок зараження громадянки Росії не тільки на борту корабля, а й взагалі. За повідомленням, жінку доправлять до японської лікарні. Раніше в Росії зафіксували два випадки захворювання на коронавірус, але обидва хворих були громадянами Китаю. Відомо, що вони вже вилікувалися. Читайте також: Канада направила літак для евакуації своїх громадян з Diamond Princess​ Напередодні з борту Diamond Princess евакуювали понад 400 громадян США. Вони вже приземлилися на території Сполучених Штатів, де на них чекає 14-денний карантин. Ті американські громадяни, які вже захворіли, лікуються в Японії. На борту судна лишається понад 3 тисячі людей. За даними МЗС, серед них перебувало 25 громадян України, у двох з них виявили коронавірус. Вранці 17 лютого японська влада оголосила про ще 70 інфікованих на борту корабля Diamond Princess, що стоїть на карантині біля берегів країни, загальна кількість випадків зараження на лайнері зросла до 355. Станом на ранок 17 лютого, за даними Національної комісії охорони здоров’я Китаю, в цій країні кількість підтверджених випадків захворювання складає 70 548, померли 1770 людей. 2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.
  15. Середина лютого у столиці двічі побила температурні рекорди, повідомляє Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезнєвського. Зокрема, за цими даними, 15 лютого кияни пережили найтеплішу ніч за 140 років спостережень: стовпчик термометра не опустився вночі нижче 2,3 градусів тепла, що на 1,4 градуси тепліше ніж у 1950 році. «Ніч на 17 лютого у Києві виявилась також найтеплішою. Стовпчик термометра не опустився вночі нижче за 1,8 градусів тепла, що на 0,1 градус тепліше ніж у 1974 році», – мовиться у повідомленні. Раніше сьогодні ДСНС попередило про сніголавинну небезпеку у Карпатах через відлигу. За даними синоптиків, тиждень в Україні почався із потепління до 14 градусів тепла.    
  16. Рада Європейського союзу оголосила 17 лютого, що ЄС продовжив ще на один рік ембарго на постачання зброї Білорусі та санкції щодо чотирьох громадян цієї країни. У заяві Ради ЄС йдеться, що 16-річні санкції були продовжені до 28 лютого 2021 року. «Ці заходи включають ембарго на зброю і техніку, що може бути використана для внутрішніх репресій, та заморожування активів і заборону на подорожі для чотирьох осіб у зв’язку із нез’ясованим зникненням двох опозиційних політиків, одного бізнесмена та одного журналіста у 1999 та 2000 роках», – йдеться у заяві. Цей крок, зокрема, був схвалений послами ЄС 12 лютого. Санкції проти Білорусі були запроваджені в 2004 році через зникнення опозиційних політиків Юрія Захаренка та Віктора Гончара, бізнесмена Анатолія Красовського і журналіста Дмитра Завадського. У 2011 році ЄС ввів додаткові санкції проти громадян Білорусі, причетних до насильницьких дій в грудні 2010 року проти демонстрантів в Мінську, які протестували проти офіційних результатів переобрання президента Олександра Лукашенка. 15 лютого 2016 року Рада ЄС ухвалила рішення скасувати обмежувальні заходи щодо 170 осіб і чотирьох компаній, зберігаючи при цьому ембарго на постачання зброї і санкції проти чотирьох осіб у цьому зв’язку.  
  17. У «12 кроках» йдеться, зокрема, і про забаганки Москви щодо «перегляду національної ідентичності» України – підписанти
  18. Біля будівлі Посольства Ісламської республіки Іран в Україні у понеділок активісти поклали квіти та запалили свічки у пам’ять про загиблих в авіакатастрофі літака МАУ рейсу PS752, що був збитий поблизу Тегерана 8 січня. Як передає кореспондент Радіо Свобода, акцію вирішили приурочити до 40-ка днів з часу трагедії. Учасники акції тримали квіти та аркуші з іменами загиблих, а також плакати з написами «40 днів жалю», «Українці та іранці проти брехливого іранського режиму», «Перестаньте обманювати та проявіть повагу до жертв». Акція проходила мирно, інформації про якісь правопорушення немає. Раніше сьогодні також на території аеропорту «Бориспіль» відбулося закладення скверу пам’яті жертвам авіакатастрофи. Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.
  19. Ексрадник попереднього президента Юрій Бірюков написав вибачення щодо свого фейсбук-допису щодо пропозиції чинного президента Зеленського щодо спільного з ОРДЛО патрулювання, у якому назвав військових, що голосували за чинного президента, «ублюдками». «Психонув, зробив дурницю. Реально сам відчував дискомфорт практично одразу ж. Прошу вибачення щодо власної дурості у суботньому пості», – написав Бірюков у понеділок. Із критикою суботнього висловлювання Юрія Бірюкова виступили як політичні опоненти, так і його соратники. Зокрема, депутатка від «Європейської солідарності» Ірина Геращенко назвала заяву Бірюкова «неприпустимою і некоректною». А заступник голови фракції «Слуги народу» Олександр Корнієнко, як повідомляє «Українська правда», взагалі запропонував посилити відповідальність за образу військовослужбовців через це. Також там опубліковані скріншоти допису Юрія Бірюкова і коментарів під ним, бо зараз на сторінці колишнього радника згадані матеріали недоступні.
  20. У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі від початку поточної доби один раз обстріляли позиції Збройних сил України. «Станом на 12:00 ворог один раз відкривав вогонь на донецькому напрямку. Протягом 30 хвилин, окупаційні війська обстрілювали наші позиції поблизу Гнутового, при цьому використовуючи станковий протитанковий гранатомет та великокаліберні кулемети», – йдеться в повідомленні. За даними відомства, бойових втрат з боку ЗСУ внаслідок обстрілу немає. На ресурсах угруповань «ДНР» і «ЛНР» не повідомляють про обстріли з початку поточної доби. Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.