Татуся Бо

Новини України. Події та реакції на них. Аналітика, роздуми, коментарі. Люди, місця, ідеї, фото, колонка
  1. Вона чотири роки прибирає чужі могили, бо свій особистий некрополь у неї залишився далеко – у зовсім іншому житті та в іншому світі. І її посестри, і побратими – переселенці, які сумують за трояндовими вулицями, своїми будинками, своїм усім залишеним, а вона сумує лише за могилами, які – там. Тому щовесни бере рукавиці й інструменти [...]

    Сообщение Чужі могили появились сначала на Opinion.

  2. Бути мамою – це бути трішечки чарівником. Бо іноді можеш знімати біль поцілунком. Умієш рятувати від суму та поганих снів. Знаєш 48 заклять від «підліжкових» монстрів. І навіть умієш вмикати сонце у найпасмурніший день. Здається, із народженням дитини, десь на другому тижні хронічного недосипання, у нас якраз і прокидається оця здатність творити чудо, бути чудом [...]

    Сообщение Бути мамою появились сначала на Opinion.

  3. Колись я навіть підслухала, що вона там бурчить, і це було досить дивно. Ніяких екзистенційних питань, ніякої філософії чи ще там чогось високого – все страшенно буденно: Маріїн кабан зламав огорожу за торшником, а лагодить ніколи, кури вискубли тульпани, хай би їм дзьоби покрутило, індичка вилупила 10 індичат, у сусідів коза втекла була і заплуталась [...]

    Сообщение Ті, хто не з нами. Поминальне появились сначала на Opinion.

  4. Але я подивилася. Можливо, це було малодушне рішення – не тріпати собі останній нерв переглядом дебатів, а може, і просто бажання запам’ятати, зафіксувати в голові та душі відчуття гордості за свою країну, за наших митців, за людей, які лише за якихось п’ять років із «неіснування» створили індустрію кіно. Нашого кіно. Адже тільки в цьому році Кіноакадемія [...]

    Сообщение Кіно із присмаком тихого смутку появились сначала на Opinion.

  5. Іноді я ними відверто милувалася. Виходила на тротуар за ними і повільненько йшла кілька хвилин, спостерігаючи, вдивляючись, думаючи, чи зможу і я так у їхньому віці. Іноді, певно, під впливом свого настрою, вони мене страшенно дратували. Ходять і ходять, як каченята по тротуару, обійти їх неможливо, та ще й за ручки… Якого дідька ото триматися [...]

    Сообщение За ручки, або Кілька несподіваних слів про любов появились сначала на Opinion.

  6. У моєму першому особистому холодильнику (дуже беушному «Донбасі», який зачинявся на гумку для велосипедів) навіть після зарплати не була заповнена бодай одна поличка. Але тоді чомусь не чули слова «зубожіння», саме в ті часи Юлія Володимирівна красномовно розказувала з екрана телевізора (теж страшенно беушного й чорнобілого) про те, як ми починаємо жити краще та як [...]

    Сообщение Суцільне зубожіння появились сначала на Opinion.

  7. Так от, наприклад, про квіточки… Моя бабуся чомусь страшенно любила павонії. Я знаю, що вони взагалі-то пишуться «півонії», але бабуся завжди говорила «павонії». І мені теж чомусь смачно говорити це слово. І от тих павоній у неї була сила силенна. У других людей щириця так у дворі не росла, як у неї павонії. І були [...]

    Сообщение І ніякої політики появились сначала на Opinion.

  8. Так, у ті часи я ще не знала, що навіть доволі опасисті такі жіночки можуть теж бути балеринами, тому моя мрія підлітка-товстячка була надзвичайно сміливою. Мої мрії були моїм порятунком і тією потужною силою, яка штовхала до дій. Наприклад, начитавшись Нестайка, я мріяла теж стати таким от письменником із вмінням збирати до купи звичайні слова [...]

    Сообщение Мрій! появились сначала на Opinion.

  9. Якийсь час крайнощів, коли ти не можеш мати просто свою точку зору, свої переконання, свої уподобання; коли ти обов’язково маєш бути або чиїмсь ботом й автоматично чиїмсь фобом. Отак от, лайкнув пост Петра Порошенка – порохобот. Поржав із борда Вілкула – вілкулофоб. Наступного дня поставив гнівний смайлик Порошенку – усе тебе списали в порохофоби й [...]

    Сообщение Про ботів і фобів появились сначала на Opinion.

  10. Найважчим для вчорашніх рабів було прийняти відповідальність за своє життя. Виявилося, що людям складно жити без того, хто вкаже, коли прокинутися, коли поїсти, у що вдягтися, чим зайнятися, о котрій лягти спати. Відсутність такого собі «хазяїна» для багатьох виявилася критичною. І навіть після отримання волі багато рабів лишилися при господарях на тих же умовах і [...]

    Сообщение Воля чи ковбаса? появились сначала на Opinion.