Татуся Бо

Новини України. Події та реакції на них. Аналітика, роздуми, коментарі. Люди, місця, ідеї, фото, колонка
  1. Коли в родині мова зайшла про другу дитину, я навіть трішки зраділа і десь глибоко в душі мріяла пережити досвід нормального материнства. Щоб вагітність без викликів швидкої, щоб пологи, у яких свідомо переживаєш народження дитини, щоб чути перший плач та знати перше тепло, і коли ти з пологового будинку виходиш через парадні двері з малюком [...]

    Сообщение Сон про материнство появились сначала на Opinion.

  2. Ці вибори таки будуть для нас знаковими уже тим, що такої кількості відвертих і калірованих чортів у списках різних партій та політсил ми навряд чи колись іще побачимо. Дивина в тому, що в одному й тому ж самому списку легко можна знайти і овець, і вовків, і капусту, тобто волонтера, патріота, чесну і чемну людину, [...]

    Сообщение Вовки в овечій шкурі та вівці у вовчій масці, або Кого ж і з кого вибирати? (роздуми на тему, без жодних закликів та агітації) появились сначала на Opinion.

  3. Моя приятелька – волонтерка. Увесь свій вільний час вона присвячує збору коштів на лікування важких хвороб у дітей. Не знаю, як у неї стає душі кожну історію пропускати через себе, проживати горе кожної тієї родини. Коли вона пише пости, у коменти приходить безліч людей лише задля того, щоб написати: «Краще б стареньким допомогли». Моя подруга [...]

    Сообщение Краще б… появились сначала на Opinion.

  4. Мій товариш не любить дітей. Ну отак от не любить і все. І чесно про це каже. Він їх не ображає, просто уникає будь-якого спілкування з чужими дітьми. Та вдома його, бородатого й величезного дядька, розтоплюють, мов масло, два смішних малюки, заради яких він готовий на все на світі, навіть бути найулюбленішим татком для десятка [...]

    Сообщение Мій улюблений супергерой появились сначала на Opinion.

  5. Діти зазвичай в таких умовах забувають про всілякі обмеження, і це нормально. Дорослим теж хочеться творити щось нечуване, коли перше тепле сонечко, легенький вітерець і п’янке відчуття щастя. Цей хлопчик кілька разів проїжджав повз нас на самокаті. Він був щасливий летіти проти вітру. Я навіть встигла позаздрити трошки його щастю. Та поряд в якусь мить [...]

    Сообщение Биті діти появились сначала на Opinion.

  6. Його «ну ти ж дівчинка» стосувалося навіть мого бажання допомагати йому лагодити мотоцикла. Навіть у 6-7 років я знала всі ключі, викрутки та чималу частину деталей таткового «Юпітера». Водночас варто було мені вимастити мастилом руки біля його ящика з інструментами, незмінно чулося: «Ну ти ж дівчинка». Цікаво чи часто хлопчикам говорили: «Ти ж хлопчик», проганяючи [...]

    Сообщение Ти ж дівчинка появились сначала на Opinion.

  7. Вона чотири роки прибирає чужі могили, бо свій особистий некрополь у неї залишився далеко – у зовсім іншому житті та в іншому світі. І її посестри, і побратими – переселенці, які сумують за трояндовими вулицями, своїми будинками, своїм усім залишеним, а вона сумує лише за могилами, які – там. Тому щовесни бере рукавиці й інструменти [...]

    Сообщение Чужі могили появились сначала на Opinion.

  8. Бути мамою – це бути трішечки чарівником. Бо іноді можеш знімати біль поцілунком. Умієш рятувати від суму та поганих снів. Знаєш 48 заклять від «підліжкових» монстрів. І навіть умієш вмикати сонце у найпасмурніший день. Здається, із народженням дитини, десь на другому тижні хронічного недосипання, у нас якраз і прокидається оця здатність творити чудо, бути чудом [...]

    Сообщение Бути мамою появились сначала на Opinion.

  9. Колись я навіть підслухала, що вона там бурчить, і це було досить дивно. Ніяких екзистенційних питань, ніякої філософії чи ще там чогось високого – все страшенно буденно: Маріїн кабан зламав огорожу за торшником, а лагодить ніколи, кури вискубли тульпани, хай би їм дзьоби покрутило, індичка вилупила 10 індичат, у сусідів коза втекла була і заплуталась [...]

    Сообщение Ті, хто не з нами. Поминальне появились сначала на Opinion.

  10. Але я подивилася. Можливо, це було малодушне рішення – не тріпати собі останній нерв переглядом дебатів, а може, і просто бажання запам’ятати, зафіксувати в голові та душі відчуття гордості за свою країну, за наших митців, за людей, які лише за якихось п’ять років із «неіснування» створили індустрію кіно. Нашого кіно. Адже тільки в цьому році Кіноакадемія [...]

    Сообщение Кіно із присмаком тихого смутку появились сначала на Opinion.